Сура 15
Аль-Хіджр
S
Аль-Хіджр
99 аятів |
Мекка |
Сура 15 • Аят 1 з 99 • Джуз 141⁄8 • Стор. 262
Аль-Хіджр
2
1
الٓر ۚ تِلْكَ ءَايَٰتُ ٱلْكِتَٰبِ وَقُرْءَانٍ مُّبِينٍ١
Якубович
Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану!
2
رُّبَمَا يَوَدُّ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ لَوْ كَانُواْ مُسْلِمِينَ٢
Якубович
Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами.
3
ذَرْهُمْ يَأْكُلُواْ وَيَتَمَتَّعُواْ وَيُلْهِهِمُ ٱلْأَمَلُ ۖ فَسَوْفَ يَعْلَمُونَ٣
Якубович
Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони!
4
وَمَآ أَهْلَكْنَا مِن قَرْيَةٍ إِلَّا وَلَهَا كِتَابٌ مَّعْلُومٌ٤
Якубович
Селища, знищені Нами, мали встановлений строк.
5
مَّا تَسْبِقُ مِنْ أُمَّةٍ أَجَلَهَا وَمَا يَسْتَـٔۡخِرُونَ٥
Якубович
Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його.
6
وَقَالُواْ يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِى نُزِّلَ عَلَيْهِ ٱلذِّكْرُ إِنَّكَ لَمَجْنُونٌ٦
Якубович
Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний!
7
لَّوْ مَا تَأْتِينَا بِٱلْمَلَٰٓئِكَةِ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ٧
Якубович
Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?»
8
مَا نُنَزِّلُ ٱلْمَلَٰٓئِكَةَ إِلَّا بِٱلْحَقِّ وَمَا كَانُوٓاْ إِذًا مُّنظَرِينَ٨
Якубович
Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки.
9
إِنَّا نَحْنُ نَزَّلْنَا ٱلذِّكْرَ وَإِنَّا لَهُۥ لَحَٰفِظُونَ٩
Якубович
Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його!
10
وَلَقَدْ أَرْسَلْنَا مِن قَبْلِكَ فِى شِيَعِ ٱلْأَوَّلِينَ١٠
Якубович
Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів.
11
وَمَا يَأْتِيهِم مِّن رَّسُولٍ إِلَّا كَانُواْ بِهِۦ يَسْتَهْزِءُونَ١١
Якубович
Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього.
12
كَذَٰلِكَ نَسْلُكُهُۥ فِى قُلُوبِ ٱلْمُجْرِمِينَ١٢
Якубович
Так Ми вкладаємо це в серця грішників.[184]
[184] «Вкладаємо це» — аль-Багаві вважає, що мається на увазі невір’я, заперечення й глузування. Ібн Касір наводить переказ від Анаса й Хасана аль-Басрі, які стверджують, що йдеться про багатобожжя.
13
لَا يُؤْمِنُونَ بِهِۦ ۖ وَقَدْ خَلَتْ سُنَّةُ ٱلْأَوَّلِينَ١٣
Якубович
Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів.[185]
[185] Досл. «вони не вірують у це». Аль-Багаві коментує «Не вірують у Мухаммада мир йому і благословення Аллага!), а також у Коран».
14
وَلَوْ فَتَحْنَا عَلَيْهِم بَابًا مِّنَ ٱلسَّمَآءِ فَظَلُّواْ فِيهِ يَعْرُجُونَ١٤
Якубович
Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися,
15
لَقَالُوٓاْ إِنَّمَا سُكِّرَتْ أَبْصَٰرُنَا بَلْ نَحْنُ قَوْمٌ مَّسْحُورُونَ١٥
Якубович
то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!»
16
وَلَقَدْ جَعَلْنَا فِى ٱلسَّمَآءِ بُرُوجًا وَزَيَّنَّٰهَا لِلنَّٰظِرِينَ١٦
Якубович
Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться.
17
وَحَفِظْنَٰهَا مِن كُلِّ شَيْطَٰنٍ رَّجِيمٍ١٧
Якубович
І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана.
18
إِلَّا مَنِ ٱسْتَرَقَ ٱلسَّمْعَ فَأَتْبَعَهُۥ شِهَابٌ مُّبِينٌ١٨
Якубович
А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря.
19
وَٱلْأَرْضَ مَدَدْنَٰهَا وَأَلْقَيْنَا فِيهَا رَوَٰسِىَ وَأَنۢبَتْنَا فِيهَا مِن كُلِّ شَىْءٍ مَّوْزُونٍ١٩
Якубович
І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ.
20
وَجَعَلْنَا لَكُمْ فِيهَا مَعَٰيِشَ وَمَن لَّسْتُمْ لَهُۥ بِرَٰزِقِينَ٢٠
Якубович
Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте,
21
وَإِن مِّن شَىْءٍ إِلَّا عِندَنَا خَزَآئِنُهُۥ وَمَا نُنَزِّلُهُۥٓ إِلَّا بِقَدَرٍ مَّعْلُومٍ٢١
Якубович
і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі.
22
وَأَرْسَلْنَا ٱلرِّيَٰحَ لَوَٰقِحَ فَأَنزَلْنَا مِنَ ٱلسَّمَآءِ مَآءً فَأَسْقَيْنَٰكُمُوهُ وَمَآ أَنتُمْ لَهُۥ بِخَٰزِنِينَ٢٢
Якубович
Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти![186]
[186] Аль-Багаві відзначає, що вода зберігається в «схованках Аллага» див. аят 21).
23
وَإِنَّا لَنَحْنُ نُحْىِۦ وَنُمِيتُ وَنَحْنُ ٱلْوَٰرِثُونَ٢٣
Якубович
Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями![187]
[187] «Сказано, що Всевишній успадкує землю й тих, хто на ній. І до Нього повернуться вони!» ібн Касір).
24
وَلَقَدْ عَلِمْنَا ٱلْمُسْتَقْدِمِينَ مِنكُمْ وَلَقَدْ عَلِمْنَا ٱلْمُسْتَـٔۡخِرِينَ٢٤
Якубович
Ми знаємо ваших попередників і наступників.[188]
[188] Ібн Касір коментує «Сказав син Аббаса нехай буде вдоволений Аллаг ними обома!) «Попередники» — це ті, хто вмер іще з часів Адама мир йому!). А «наступники» — це ті, які живуть нині, та які будуть жити потім. І так аж до Судного дня».
25
وَإِنَّ رَبَّكَ هُوَ يَحْشُرُهُمْ ۚ إِنَّهُۥ حَكِيمٌ عَلِيمٌ٢٥
Якубович
Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!
26
وَلَقَدْ خَلَقْنَا ٱلْإِنسَٰنَ مِن صَلْصَٰلٍ مِّنْ حَمَإٍ مَّسْنُونٍ٢٦
Якубович
Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі.
27
وَٱلْجَآنَّ خَلَقْنَٰهُ مِن قَبْلُ مِن نَّارِ ٱلسَّمُومِ٢٧
Якубович
А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню.[189]
[189] Слово «джин» тут ужито в однині «джанна», мн. «джинна»), тобто в родовому значенні порів. «людина» з аяту 26). Аль- Багаві наводить переказ від ібн Аббаса, згідно з яким «джинна» — це «батько всіх джинів, так само, як Адам — батько всіх людей».
28
وَإِذْ قَالَ رَبُّكَ لِلْمَلَٰٓئِكَةِ إِنِّى خَٰلِقُۢ بَشَرًا مِّن صَلْصَٰلٍ مِّنْ حَمَإٍ مَّسْنُونٍ٢٨
Якубович
Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі.
29
فَإِذَا سَوَّيْتُهُۥ وَنَفَخْتُ فِيهِ مِن رُّوحِى فَقَعُواْ لَهُۥ سَٰجِدِينَ٢٩
Якубович
І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!»
30
فَسَجَدَ ٱلْمَلَٰٓئِكَةُ كُلُّهُمْ أَجْمَعُونَ٣٠
Якубович
І вклонилися всі ангели,
31
إِلَّآ إِبْلِيسَ أَبَىٰٓ أَن يَكُونَ مَعَ ٱلسَّٰجِدِينَ٣١
Якубович
крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися.
32
قَالَ يَٰٓإِبْلِيسُ مَا لَكَ أَلَّا تَكُونَ مَعَ ٱلسَّٰجِدِينَ٣٢
Якубович
Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?»
33
قَالَ لَمْ أَكُن لِّأَسْجُدَ لِبَشَرٍ خَلَقْتَهُۥ مِن صَلْصَٰلٍ مِّنْ حَمَإٍ مَّسْنُونٍ٣٣
Якубович
Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!»
34
قَالَ فَٱخْرُجْ مِنْهَا فَإِنَّكَ رَجِيمٌ٣٤
Якубович
Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований![190]
[190] Слово «раджим» каменований) має ще й інші значення «вигнаний», «проклятий», про що також свідчить цей та наступні аяти. Як відомо, пророк Ібрагім мир йому!) відганяв камінням шайтана в долині Міна. Згодом ця дія перетворилася на один із приписів хаджжу.
35
وَإِنَّ عَلَيْكَ ٱللَّعْنَةَ إِلَىٰ يَوْمِ ٱلدِّينِ٣٥
Якубович
Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!»
36
قَالَ رَبِّ فَأَنظِرْنِىٓ إِلَىٰ يَوْمِ يُبْعَثُونَ٣٦
Якубович
Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!»
37
قَالَ فَإِنَّكَ مِنَ ٱلْمُنظَرِينَ٣٧
Якубович
Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку,
38
إِلَىٰ يَوْمِ ٱلْوَقْتِ ٱلْمَعْلُومِ٣٨
Якубович
до того Дня, час якого визначено!»
39
قَالَ رَبِّ بِمَآ أَغْوَيْتَنِى لَأُزَيِّنَنَّ لَهُمْ فِى ٱلْأَرْضِ وَلَأُغْوِيَنَّهُمْ أَجْمَعِينَ٣٩
Якубович
Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх,
40
إِلَّا عِبَادَكَ مِنْهُمُ ٱلْمُخْلَصِينَ٤٠
Якубович
окрім Твоїх рабів серед них, які обрані».
41
قَالَ هَٰذَا صِرَٰطٌ عَلَىَّ مُسْتَقِيمٌ٤١
Якубович
Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене!
42
إِنَّ عِبَادِى لَيْسَ لَكَ عَلَيْهِمْ سُلْطَٰنٌ إِلَّا مَنِ ٱتَّبَعَكَ مِنَ ٱلْغَاوِينَ٤٢
Якубович
Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою!
43
وَإِنَّ جَهَنَّمَ لَمَوْعِدُهُمْ أَجْمَعِينَ٤٣
Якубович
Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім!
44
لَهَا سَبْعَةُ أَبْوَٰبٍ لِّكُلِّ بَابٍ مِّنْهُمْ جُزْءٌ مَّقْسُومٌ٤٤
Якубович
Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину!
45
إِنَّ ٱلْمُتَّقِينَ فِى جَنَّٰتٍ وَعُيُونٍ٤٥
Якубович
Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!»
46
ٱدْخُلُوهَا بِسَلَٰمٍ ءَامِنِينَ٤٦
Якубович
Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви!
47
وَنَزَعْنَا مَا فِى صُدُورِهِم مِّنْ غِلٍّ إِخْوَٰنًا عَلَىٰ سُرُرٍ مُّتَقَٰبِلِينَ٤٧
Якубович
Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного.
48
لَا يَمَسُّهُمْ فِيهَا نَصَبٌ وَمَا هُم مِّنْهَا بِمُخْرَجِينَ٤٨
Якубович
Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти.
49
۞ نَبِّئْ عِبَادِىٓ أَنِّىٓ أَنَا ٱلْغَفُورُ ٱلرَّحِيمُ٤٩
Якубович
Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний!
50
۞وَأَنَّ عَذَابِى هُوَ ٱلْعَذَابُ ٱلْأَلِيمُ٥٠
Якубович
І що кара Моя — кара болісна!
51
وَنَبِّئْهُمْ عَن ضَيْفِ إِبْرَٰهِيمَ٥١
Якубович
І сповісти їх про гостей Ібрагіма!
52
إِذْ دَخَلُواْ عَلَيْهِ فَقَالُواْ سَلَٰمًا قَالَ إِنَّا مِنكُمْ وَجِلُونَ٥٢
Якубович
Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!»
53
قَالُواْ لَا تَوْجَلْ إِنَّا نُبَشِّرُكَ بِغُلَٰمٍ عَلِيمٍ٥٣
Якубович
Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!»
54
قَالَ أَبَشَّرْتُمُونِى عَلَىٰٓ أَن مَّسَّنِىَ ٱلْكِبَرُ فَبِمَ تُبَشِّرُونَ٥٤
Якубович
Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?»
55
قَالُواْ بَشَّرْنَٰكَ بِٱلْحَقِّ فَلَا تَكُن مِّنَ ٱلْقَٰنِطِينَ٥٥
Якубович
Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!»
56
قَالَ وَمَن يَقْنَطُ مِن رَّحْمَةِ رَبِّهِۦٓ إِلَّا ٱلضَّآلُّونَ٥٦
Якубович
Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?»
57
قَالَ فَمَا خَطْبُكُمْ أَيُّهَا ٱلْمُرْسَلُونَ٥٧
Якубович
І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?»
58
قَالُوٓاْ إِنَّآ أُرْسِلْنَآ إِلَىٰ قَوْمٍ مُّجْرِمِينَ٥٨
Якубович
Вони сказали: «Нас послали до людей грішних,
59
إِلَّآ ءَالَ لُوطٍ إِنَّا لَمُنَجُّوهُمْ أَجْمَعِينَ٥٩
Якубович
окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх,
60
إِلَّا ٱمْرَأَتَهُۥ قَدَّرْنَآ ۙ إِنَّهَا لَمِنَ ٱلْغَٰبِرِينَ٦٠
Якубович
окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться».
61
فَلَمَّا جَآءَ ءَالَ لُوطٍ ٱلْمُرْسَلُونَ٦١
Якубович
І коли посланці прийшли до родини Люта,
62
قَالَ إِنَّكُمْ قَوْمٌ مُّنكَرُونَ٦٢
Якубович
він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!»
63
قَالُواْ بَلْ جِئْنَٰكَ بِمَا كَانُواْ فِيهِ يَمْتَرُونَ٦٣
Якубович
Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються.[191]
[191] Ідеться про Боже покарання аль-Багаві).
64
وَأَتَيْنَٰكَ بِٱلْحَقِّ وَإِنَّا لَصَٰدِقُونَ٦٤
Якубович
Ми принесли тобі істину й ми правдиві.
65
فَأَسْرِ بِأَهْلِكَ بِقِطْعٍ مِّنَ ٱلَّيْلِ وَٱتَّبِعْ أَدْبَٰرَهُمْ وَلَا يَلْتَفِتْ مِنكُمْ أَحَدٌ وَٱمْضُواْ حَيْثُ تُؤْمَرُونَ٦٥
Якубович
Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!»
66
وَقَضَيْنَآ إِلَيْهِ ذَٰلِكَ ٱلْأَمْرَ أَنَّ دَابِرَ هَٰٓؤُلَآءِ مَقْطُوعٌ مُّصْبِحِينَ٦٦
Якубович
Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку.[192]
[192] Тобто народ Люта буде знищено.
67
وَجَآءَ أَهْلُ ٱلْمَدِينَةِ يَسْتَبْشِرُونَ٦٧
Якубович
І збіглися жителі міста, радіючи.
68
قَالَ إِنَّ هَٰٓؤُلَآءِ ضَيْفِى فَلَا تَفْضَحُونِ٦٨
Якубович
[Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене,
69
وَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَلَا تُخْزُونِ٦٩
Якубович
бійтесь Аллага й не принижуйте мене!»
70
قَالُوٓاْ أَوَلَمْ نَنْهَكَ عَنِ ٱلْعَٰلَمِينَ٧٠
Якубович
Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?»[193]
[193] Тобто приймати гостей ібн Касір).
71
قَالَ هَٰٓؤُلَآءِ بَنَاتِىٓ إِن كُنتُمْ فَٰعِلِينَ٧١
Якубович
Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!»
72
لَعَمْرُكَ إِنَّهُمْ لَفِى سَكْرَتِهِمْ يَعْمَهُونَ٧٢
Якубович
Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні,
73
فَأَخَذَتْهُمُ ٱلصَّيْحَةُ مُشْرِقِينَ٧٣
Якубович
а на сході сонця уразив їх крик.
74
فَجَعَلْنَا عَٰلِيَهَا سَافِلَهَا وَأَمْطَرْنَا عَلَيْهِمْ حِجَارَةً مِّن سِجِّيلٍ٧٤
Якубович
Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини.
75
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَٰتٍ لِّلْمُتَوَسِّمِينَ٧٥
Якубович
Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити!
76
وَإِنَّهَا لَبِسَبِيلٍ مُّقِيمٍ٧٦
Якубович
Було воно на помітній дорозі.
77
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً لِّلْمُؤْمِنِينَ٧٧
Якубович
Воістину, в цьому знамення для віруючих!
78
وَإِن كَانَ أَصْحَٰبُ ٱلْأَيْكَةِ لَظَٰلِمِينَ٧٨
Якубович
Жителі аль-Айкі були нечестивцями,
79
فَٱنتَقَمْنَا مِنْهُمْ وَإِنَّهُمَا لَبِإِمَامٍ مُّبِينٍ٧٩
Якубович
тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху.
80
وَلَقَدْ كَذَّبَ أَصْحَٰبُ ٱلْحِجْرِ ٱلْمُرْسَلِينَ٨٠
Якубович
Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів.[194]
[194] Аль-Хіджр — назва кам’янистої долини на північному заході Аравійського півострова. Там жили самудити, народ Саліха аль-Багаві).
81
وَءَاتَيْنَٰهُمْ ءَايَٰتِنَا فَكَانُواْ عَنْهَا مُعْرِضِينَ٨١
Якубович
Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись.
82
وَكَانُواْ يَنْحِتُونَ مِنَ ٱلْجِبَالِ بُيُوتًا ءَامِنِينَ٨٢
Якубович
У горах вони висікали собі безпечні житла,
83
فَأَخَذَتْهُمُ ٱلصَّيْحَةُ مُصْبِحِينَ٨٣
Якубович
але зранку вразив їх крик.
84
فَمَآ أَغْنَىٰ عَنْهُم مَّا كَانُواْ يَكْسِبُونَ٨٤
Якубович
Не допомогло їм те, що вони собі накопичували!
85
وَمَا خَلَقْنَا ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلْأَرْضَ وَمَا بَيْنَهُمَآ إِلَّا بِٱلْحَقِّ ۗ وَإِنَّ ٱلسَّاعَةَ لَـَٔاتِيَةٌ ۖ فَٱصْفَحِ ٱلصَّفْحَ ٱلْجَمِيلَ٨٥
Якубович
Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення!
86
إِنَّ رَبَّكَ هُوَ ٱلْخَلَّٰقُ ٱلْعَلِيمُ٨٦
Якубович
Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий!
87
وَلَقَدْ ءَاتَيْنَٰكَ سَبْعًا مِّنَ ٱلْمَثَانِى وَٱلْقُرْءَانَ ٱلْعَظِيمَ٨٧
Якубович
Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран![195]
[195] Існує багато різних тлумачень вислову «сім повторюваних». Найчастіше вважають, що йдеться про сім великих сур або про сім аятів першої сури «аль-Фатіха» за ібн Касіром). Наприклад, аль-Багаві на користь цієї думки наводить переказ від ібн Аббаса, Хасана й Катади, згідно з яким назва «повторювані» вказує на те, що аяти першої сури повторюються в обрядовій молитві салят) у кожній частині ракяті).
88
لَا تَمُدَّنَّ عَيْنَيْكَ إِلَىٰ مَا مَتَّعْنَا بِهِۦٓ أَزْوَٰجًا مِّنْهُمْ وَلَا تَحْزَنْ عَلَيْهِمْ وَٱخْفِضْ جَنَاحَكَ لِلْمُؤْمِنِينَ٨٨
Якубович
Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих.[196]
[196] Цей вислів означає «бути милостивим до когось».
89
وَقُلْ إِنِّىٓ أَنَا ٱلنَّذِيرُ ٱلْمُبِينُ٨٩
Якубович
Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!»
90
كَمَآ أَنزَلْنَا عَلَى ٱلْمُقْتَسِمِينَ٩٠
Якубович
Ми зіслали подібне на тих,
91
ٱلَّذِينَ جَعَلُواْ ٱلْقُرْءَانَ عِضِينَ٩١
Якубович
хто поділив Коран на частини.[197]
[197] Пророк мир йому і благословення Аллага!) застерігав покаранням тих, які увірували тільки в частину даних Богом писань. Так само вони сприйняли й Коран за аль-Багаві).
92
فَوَرَبِّكَ لَنَسْـَٔلَنَّهُمْ أَجْمَعِينَ٩٢
Якубович
Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх
93
عَمَّا كَانُواْ يَعْمَلُونَ٩٣
Якубович
про те, що вони робили!
94
فَٱصْدَعْ بِمَا تُؤْمَرُ وَأَعْرِضْ عَنِ ٱلْمُشْرِكِينَ٩٤
Якубович
Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників.
95
إِنَّا كَفَيْنَٰكَ ٱلْمُسْتَهْزِءِينَ٩٥
Якубович
Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують,
96
ٱلَّذِينَ يَجْعَلُونَ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَ ۚ فَسَوْفَ يَعْلَمُونَ٩٦
Якубович
які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони!
97
وَلَقَدْ نَعْلَمُ أَنَّكَ يَضِيقُ صَدْرُكَ بِمَا يَقُولُونَ٩٧
Якубович
Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони.
98
فَسَبِّحْ بِحَمْدِ رَبِّكَ وَكُن مِّنَ ٱلسَّٰجِدِينَ٩٨
Якубович
Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць!
99
وَٱعْبُدْ رَبَّكَ حَتَّىٰ يَأْتِيَكَ ٱلْيَقِينُ٩٩
Якубович
Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість. [198]
[198] Впевненість «якін») — мається на увазі смерть ібн Касір).