Сура 26

Аш-Шу‘ара’

n

Поети

227 аятів |МеккаМекка |
Сура 26 • Аят 1 з 227 • Джуз 193⁄8 • Стор. 367
Аш-Шу‘ара’
2
1
۞ طسٓمٓ‮١‬‬‬
Якубович
Та. Сін. Мім.
2
تِلْكَ ءَايَٰتُ ٱلْكِتَٰبِ ٱلْمُبِينِ‮٢‬‬‬
Якубович
Це — знамення ясного Писання!
3
لَعَلَّكَ بَٰخِعٌ نَّفْسَكَ أَلَّا يَكُونُواْ مُؤْمِنِينَ‮٣‬‬‬
Якубович
Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують.
4
إِن نَّشَأْ نُنَزِّلْ عَلَيْهِم مِّنَ ٱلسَّمَآءِ ءَايَةً فَظَلَّتْ أَعْنَٰقُهُمْ لَهَا خَٰضِعِينَ‮٤‬‬‬
Якубович
Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови!
5
وَمَا يَأْتِيهِم مِّن ذِكْرٍ مِّنَ ٱلرَّحْمَٰنِ مُحْدَثٍ إِلَّا كَانُواْ عَنْهُ مُعْرِضِينَ‮٥‬‬‬
Якубович
Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються.
6
فَقَدْ كَذَّبُواْ فَسَيَأْتِيهِمْ أَن​ۢبَٰٓؤُاْ مَا كَانُواْ بِهِۦ يَسْتَهْزِءُونَ‮٦‬‬‬
Якубович
Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували.
7
أَوَلَمْ يَرَوْاْ إِلَى ٱلْأَرْضِ كَمْ أَن​ۢبَتْنَا فِيهَا مِن كُلِّ زَوْجٍ كَرِيمٍ‮٧‬‬‬
Якубович
Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі?
8
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮٨‬‬‬
Якубович
Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує.
9
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮٩‬‬‬
Якубович
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
10
وَإِذْ نَادَىٰ رَبُّكَ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱئْتِ ٱلْقَوْمَ ٱلظَّٰلِمِينَ‮١٠‬‬‬
Якубович
Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу,
11
قَوْمَ فِرْعَوْنَ ​ۚ أَلَا يَتَّقُونَ‮١١‬‬‬
Якубович
народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?»
12
قَالَ رَبِّ إِنِّىٓ أَخَافُ أَن يُكَذِّبُونِ‮١٢‬‬‬
Якубович
Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна,
13
وَيَضِيقُ صَدْرِى وَلَا يَنطَلِقُ لِسَانِى فَأَرْسِلْ إِلَىٰ هَٰرُونَ‮١٣‬‬‬
Якубович
що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна!
14
وَلَهُمْ عَلَىَّ ذَن​ۢبٌ فَأَخَافُ أَن يَقْتُلُونِ‮١٤‬‬‬
Якубович
Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»[279]

[279] «Відповідаю перед ними за провину» — йдеться про вбивство єгиптянина, через яке Муса був змушений утекти з Єгипту.
15
قَالَ كَلَّا ​ۖ فَٱذْهَبَا بِـَٔايَٰتِنَآ ​ۖ إِنَّا مَعَكُم مُّسْتَمِعُونَ‮١٥‬‬‬
Якубович
Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати!
16
فَأْتِيَا فِرْعَوْنَ فَقُولَآ إِنَّا رَسُولُ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٦‬‬‬
Якубович
Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас,
17
أَنْ أَرْسِلْ مَعَنَا بَنِىٓ إِسْرَٰٓءِيلَ‮١٧‬‬‬
Якубович
щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!»
18
قَالَ أَلَمْ نُرَبِّكَ فِينَا وَلِيدًا وَلَبِثْتَ فِينَا مِنْ عُمُرِكَ سِنِينَ‮١٨‬‬‬
Якубович
[Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років,
19
وَفَعَلْتَ فَعْلَتَكَ ٱلَّتِى فَعَلْتَ وَأَنتَ مِنَ ٱلْكَٰفِرِينَ‮١٩‬‬‬
Якубович
а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»[280]

[280] «Зробив те, що зробив» — ідеться про вбивство єгиптянина.
20
قَالَ فَعَلْتُهَآ إِذًا وَأَنَاْ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ‮٢٠‬‬‬
Якубович
[Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані,
21
فَفَرَرْتُ مِنكُمْ لَمَّا خِفْتُكُمْ فَوَهَبَ لِى رَبِّى حُكْمًا وَجَعَلَنِى مِنَ ٱلْمُرْسَلِينَ‮٢١‬‬‬
Якубович
я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем!
22
وَتِلْكَ نِعْمَةٌ تَمُنُّهَا عَلَىَّ أَنْ عَبَّدتَّ بَنِىٓ إِسْرَٰٓءِيلَ‮٢٢‬‬‬
Якубович
А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!»
23
قَالَ فِرْعَوْنُ وَمَا رَبُّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮٢٣‬‬‬
Якубович
Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»
24
قَالَ رَبُّ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلْأَرْضِ وَمَا بَيْنَهُمَآ ​ۖ إِن كُنتُم مُّوقِنِينَ‮٢٤‬‬‬
Якубович
[Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»
25
قَالَ لِمَنْ حَوْلَهُۥٓ أَلَا تَسْتَمِعُونَ‮٢٥‬‬‬
Якубович
Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»
26
قَالَ رَبُّكُمْ وَرَبُّ ءَابَآئِكُمُ ٱلْأَوَّلِينَ‮٢٦‬‬‬
Якубович
[Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»
27
قَالَ إِنَّ رَسُولَكُمُ ٱلَّذِىٓ أُرْسِلَ إِلَيْكُمْ لَمَجْنُونٌ‮٢٧‬‬‬
Якубович
[Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»
28
قَالَ رَبُّ ٱلْمَشْرِقِ وَٱلْمَغْرِبِ وَمَا بَيْنَهُمَآ ​ۖ إِن كُنتُمْ تَعْقِلُونَ‮٢٨‬‬‬
Якубович
[Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»
29
قَالَ لَئِنِ ٱتَّخَذْتَ إِلَٰهًا غَيْرِى لَأَجْعَلَنَّكَ مِنَ ٱلْمَسْجُونِينَ‮٢٩‬‬‬
Якубович
[Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»
30
قَالَ أَوَلَوْ جِئْتُكَ بِشَىْءٍ مُّبِينٍ‮٣٠‬‬‬
Якубович
[Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось дійсне?»
31
قَالَ فَأْتِ بِهِۦٓ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ‮٣١‬‬‬
Якубович
[Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!»
32
فَأَلْقَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِىَ ثُعْبَانٌ مُّبِينٌ‮٣٢‬‬‬
Якубович
Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм!
33
وَنَزَعَ يَدَهُۥ فَإِذَا هِىَ بَيْضَآءُ لِلنَّٰظِرِينَ‮٣٣‬‬‬
Якубович
Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї!
34
قَالَ لِلْمَلَإِ حَوْلَهُۥٓ إِنَّ هَٰذَا لَسَٰحِرٌ عَلِيمٌ‮٣٤‬‬‬
Якубович
Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун!
35
يُرِيدُ أَن يُخْرِجَكُم مِّنْ أَرْضِكُم بِسِحْرِهِۦ فَمَاذَا تَأْمُرُونَ‮٣٥‬‬‬
Якубович
Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?»
36
قَالُوٓاْ أَرْجِهْ وَأَخَاهُ وَٱبْعَثْ فِى ٱلْمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ‮٣٦‬‬‬
Якубович
Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників,
37
يَأْتُوكَ بِكُلِّ سَحَّارٍ عَلِيمٍ‮٣٧‬‬‬
Якубович
які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»
38
فَجُمِعَ ٱلسَّحَرَةُ لِمِيقَٰتِ يَوْمٍ مَّعْلُومٍ‮٣٨‬‬‬
Якубович
Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день.
39
وَقِيلَ لِلنَّاسِ هَلْ أَنتُم مُّجْتَمِعُونَ‮٣٩‬‬‬
Якубович
Людей спитали: «Чи ви зібралися?
40
لَعَلَّنَا نَتَّبِعُ ٱلسَّحَرَةَ إِن كَانُواْ هُمُ ٱلْغَٰلِبِينَ‮٤٠‬‬‬
Якубович
Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть».
41
فَلَمَّا جَآءَ ٱلسَّحَرَةُ قَالُواْ لِفِرْعَوْنَ أَئِنَّ لَنَا لَأَجْرًا إِن كُنَّا نَحْنُ ٱلْغَٰلِبِينَ‮٤١‬‬‬
Якубович
Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»
42
قَالَ نَعَمْ وَإِنَّكُمْ إِذًا لَّمِنَ ٱلْمُقَرَّبِينَ‮٤٢‬‬‬
Якубович
Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»
43
قَالَ لَهُم مُّوسَىٰٓ أَلْقُواْ مَآ أَنتُم مُّلْقُونَ‮٤٣‬‬‬
Якубович
Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»
44
فَأَلْقَوْاْ حِبَالَهُمْ وَعِصِيَّهُمْ وَقَالُواْ بِعِزَّةِ فِرْعَوْنَ إِنَّا لَنَحْنُ ٱلْغَٰلِبُونَ‮٤٤‬‬‬
Якубович
Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»
45
فَأَلْقَىٰ مُوسَىٰ عَصَاهُ فَإِذَا هِىَ تَلْقَفُ مَا يَأْفِكُونَ‮٤٥‬‬‬
Якубович
Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували!
46
فَأُلْقِىَ ٱلسَّحَرَةُ سَٰجِدِينَ‮٤٦‬‬‬
Якубович
Тоді чаклуни впали ниць.
47
قَالُوٓاْ ءَامَنَّا بِرَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮٤٧‬‬‬
Якубович
Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів,
48
رَبِّ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ‮٤٨‬‬‬
Якубович
Господа Муси та Гаруна!»
49
قَالَ ءَامَنتُمْ لَهُۥ قَبْلَ أَنْ ءَاذَنَ لَكُمْ ​ۖ إِنَّهُۥ لَكَبِيرُكُمُ ٱلَّذِى عَلَّمَكُمُ ٱلسِّحْرَ فَلَسَوْفَ تَعْلَمُونَ ​ۚ لَأُقَطِّعَنَّ أَيْدِيَكُمْ وَأَرْجُلَكُم مِّنْ خِلَٰفٍ وَلَأُصَلِّبَنَّكُمْ أَجْمَعِينَ‮٤٩‬‬‬
Якубович
[Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»
50
قَالُواْ لَا ضَيْرَ ​ۖ إِنَّآ إِلَىٰ رَبِّنَا مُنقَلِبُونَ‮٥٠‬‬‬
Якубович
Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого!
51
إِنَّا نَطْمَعُ أَن يَغْفِرَ لَنَا رَبُّنَا خَطَٰيَٰنَآ أَن كُنَّآ أَوَّلَ ٱلْمُؤْمِنِينَ‮٥١‬‬‬
Якубович
Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»
52
۞وَأَوْحَيْنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنْ أَسْرِ بِعِبَادِىٓ إِنَّكُم مُّتَّبَعُونَ‮٥٢‬‬‬
Якубович
Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»
53
فَأَرْسَلَ فِرْعَوْنُ فِى ٱلْمَدَآئِنِ حَٰشِرِينَ‮٥٣‬‬‬
Якубович
Фіраун послав глашатаїв до всіх міст:
54
إِنَّ هَٰٓؤُلَآءِ لَشِرْذِمَةٌ قَلِيلُونَ‮٥٤‬‬‬
Якубович
«Воістину, цих людей небагато![281]

[281] Ідеться про синів Ісраїля.
55
وَإِنَّهُمْ لَنَا لَغَآئِظُونَ‮٥٥‬‬‬
Якубович
Вони розлютили нас!
56
وَإِنَّا لَجَمِيعٌ حَٰذِرُونَ‮٥٦‬‬‬
Якубович
Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»
57
فَأَخْرَجْنَٰهُم مِّن جَنَّٰتٍ وَعُيُونٍ‮٥٧‬‬‬
Якубович
Ми відібрали в них сади й джерела,
58
وَكُنُوزٍ وَمَقَامٍ كَرِيمٍ‮٥٨‬‬‬
Якубович
скарби та прекрасні місця!
59
كَذَٰلِكَ وَأَوْرَثْنَٰهَا بَنِىٓ إِسْرَٰٓءِيلَ‮٥٩‬‬‬
Якубович
Так! Ми передали це все синам Ісраїля.
60
فَأَتْبَعُوهُم مُّشْرِقِينَ‮٦٠‬‬‬
Якубович
На світанку вони рушили за ними.
61
فَلَمَّا تَرَٰٓءَا ٱلْجَمْعَانِ قَالَ أَصْحَٰبُ مُوسَىٰٓ إِنَّا لَمُدْرَكُونَ‮٦١‬‬‬
Якубович
Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!»
62
قَالَ كَلَّآ ​ۖ إِنَّ مَعِىَ رَبِّى سَيَهْدِينِ‮٦٢‬‬‬
Якубович
Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!»
63
فَأَوْحَيْنَآ إِلَىٰ مُوسَىٰٓ أَنِ ٱضْرِب بِّعَصَاكَ ٱلْبَحْرَ ​ۖ فَٱنفَلَقَ فَكَانَ كُلُّ فِرْقٍ كَٱلطَّوْدِ ٱلْعَظِيمِ‮٦٣‬‬‬
Якубович
Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора!
64
وَأَزْلَفْنَا ثَمَّ ٱلْـَٔاخَرِينَ‮٦٤‬‬‬
Якубович
Ми дозволили наблизитися іншим,
65
وَأَنجَيْنَا مُوسَىٰ وَمَن مَّعَهُۥٓ أَجْمَعِينَ‮٦٥‬‬‬
Якубович
а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним.
66
ثُمَّ أَغْرَقْنَا ٱلْـَٔاخَرِينَ‮٦٦‬‬‬
Якубович
А тих інших Ми втопили.
67
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮٦٧‬‬‬
Якубович
Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує.
68
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮٦٨‬‬‬
Якубович
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
69
وَٱتْلُ عَلَيْهِمْ نَبَأَ إِبْرَٰهِيمَ‮٦٩‬‬‬
Якубович
Прочитай їм історію про Ібрагіма.
70
إِذْ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوْمِهِۦ مَا تَعْبُدُونَ‮٧٠‬‬‬
Якубович
Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?»
71
قَالُواْ نَعْبُدُ أَصْنَامًا فَنَظَلُّ لَهَا عَٰكِفِينَ‮٧١‬‬‬
Якубович
Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!»
72
قَالَ هَلْ يَسْمَعُونَكُمْ إِذْ تَدْعُونَ‮٧٢‬‬‬
Якубович
Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх,
73
أَوْ يَنفَعُونَكُمْ أَوْ يَضُرُّونَ‮٧٣‬‬‬
Якубович
приносять вам користь чи завдають лиха?»
74
قَالُواْ بَلْ وَجَدْنَآ ءَابَآءَنَا كَذَٰلِكَ يَفْعَلُونَ‮٧٤‬‬‬
Якубович
Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!»
75
قَالَ أَفَرَءَيْتُم مَّا كُنتُمْ تَعْبُدُونَ‮٧٥‬‬‬
Якубович
[Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся
76
أَنتُمْ وَءَابَآؤُكُمُ ٱلْأَقْدَمُونَ‮٧٦‬‬‬
Якубович
ви та ваші прабатьки?
77
فَإِنَّهُمْ عَدُوٌّ لِّىٓ إِلَّا رَبَّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮٧٧‬‬‬
Якубович
Це все Мої вороги, крім Господа світів,
78
ٱلَّذِى خَلَقَنِى فَهُوَ يَهْدِينِ‮٧٨‬‬‬
Якубович
Який мене створив і веде прямим шляхом;
79
وَٱلَّذِى هُوَ يُطْعِمُنِى وَيَسْقِينِ‮٧٩‬‬‬
Якубович
Який мене годує та поїть,
80
وَإِذَا مَرِضْتُ فَهُوَ يَشْفِينِ‮٨٠‬‬‬
Якубович
зцілює мене, коли я хворію;
81
وَٱلَّذِى يُمِيتُنِى ثُمَّ يُحْيِينِ‮٨١‬‬‬
Якубович
Який умертвить мене, а потім оживить;
82
وَٱلَّذِىٓ أَطْمَعُ أَن يَغْفِرَ لِى خَطِيٓـَٔتِى يَوْمَ ٱلدِّينِ‮٨٢‬‬‬
Якубович
Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи!
83
رَبِّ هَبْ لِى حُكْمًا وَأَلْحِقْنِى بِٱلصَّٰلِحِينَ‮٨٣‬‬‬
Якубович
Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками!
84
وَٱجْعَل لِّى لِسَانَ صِدْقٍ فِى ٱلْـَٔاخِرِينَ‮٨٤‬‬‬
Якубович
Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях!
85
وَٱجْعَلْنِى مِن وَرَثَةِ جَنَّةِ ٱلنَّعِيمِ‮٨٥‬‬‬
Якубович
Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства!
86
وَٱغْفِرْ لِأَبِىٓ إِنَّهُۥ كَانَ مِنَ ٱلضَّآلِّينَ‮٨٦‬‬‬
Якубович
І прости мого батька, бо він заблукав!
87
وَلَا تُخْزِنِى يَوْمَ يُبْعَثُونَ‮٨٧‬‬‬
Якубович
І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть,
88
يَوْمَ لَا يَنفَعُ مَالٌ وَلَا بَنُونَ‮٨٨‬‬‬
Якубович
День, коли не допоможе ні майно, ні діти,
89
إِلَّا مَنْ أَتَى ٱللَّهَ بِقَلْبٍ سَلِيمٍ‮٨٩‬‬‬
Якубович
а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!»
90
وَأُزْلِفَتِ ٱلْجَنَّةُ لِلْمُتَّقِينَ‮٩٠‬‬‬
Якубович
Рай наблизиться до богобоязливих,
91
وَبُرِّزَتِ ٱلْجَحِيمُ لِلْغَاوِينَ‮٩١‬‬‬
Якубович
а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло.
92
وَقِيلَ لَهُمْ أَيْنَ مَا كُنتُمْ تَعْبُدُونَ‮٩٢‬‬‬
Якубович
Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялися
93
مِن دُونِ ٱللَّهِ هَلْ يَنصُرُونَكُمْ أَوْ يَنتَصِرُونَ‮٩٣‬‬‬
Якубович
замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?»
94
فَكُبْكِبُواْ فِيهَا هُمْ وَٱلْغَاوُۥنَ‮٩٤‬‬‬
Якубович
Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху,
95
وَجُنُودُ إِبْلِيسَ أَجْمَعُونَ‮٩٥‬‬‬
Якубович
а також всім військом Ібліса.
96
قَالُواْ وَهُمْ فِيهَا يَخْتَصِمُونَ‮٩٦‬‬‬
Якубович
Сперечаючись, вони скажуть одне одному:
97
تَٱللَّهِ إِن كُنَّا لَفِى ضَلَٰلٍ مُّبِينٍ‮٩٧‬‬‬
Якубович
«Клянемося Аллагом, ми були в явній омані,
98
إِذْ نُسَوِّيكُم بِرَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮٩٨‬‬‬
Якубович
коли вважали вас рівними Господу світів!
99
وَمَآ أَضَلَّنَآ إِلَّا ٱلْمُجْرِمُونَ‮٩٩‬‬‬
Якубович
Це грішники збили нас зі шляху,
100
فَمَا لَنَا مِن شَٰفِعِينَ‮١٠٠‬‬‬
Якубович
і немає в нас ні заступників,
101
وَلَا صَدِيقٍ حَمِيمٍ‮١٠١‬‬‬
Якубович
ні близьких друзів.
102
فَلَوْ أَنَّ لَنَا كَرَّةً فَنَكُونَ مِنَ ٱلْمُؤْمِنِينَ‮١٠٢‬‬‬
Якубович
Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!»
103
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮١٠٣‬‬‬
Якубович
Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує!
104
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮١٠٤‬‬‬
Якубович
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
105
كَذَّبَتْ قَوْمُ نُوحٍ ٱلْمُرْسَلِينَ‮١٠٥‬‬‬
Якубович
Народ Нуха вважав посланців брехунами.
106
إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ نُوحٌ أَلَا تَتَّقُونَ‮١٠٦‬‬‬
Якубович
Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
107
إِنِّى لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ‮١٠٧‬‬‬
Якубович
Я — посланець до вас, який гідний довіри!
108
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١٠٨‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені!
109
وَمَآ أَسْـَٔلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ​ۖ إِنْ أَجْرِىَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٠٩‬‬‬
Якубович
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
110
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١١٠‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені!»
111
۞قَالُوٓاْ أَنُؤْمِنُ لَكَ وَٱتَّبَعَكَ ٱلْأَرْذَلُونَ‮١١١‬‬‬
Якубович
Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?»
112
قَالَ وَمَا عِلْمِى بِمَا كَانُواْ يَعْمَلُونَ‮١١٢‬‬‬
Якубович
Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять.
113
إِنْ حِسَابُهُمْ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّى ​ۖ لَوْ تَشْعُرُونَ‮١١٣‬‬‬
Якубович
Їм відплатить тільки Аллаг, якби ви тільки знали про це!
114
وَمَآ أَنَاْ بِطَارِدِ ٱلْمُؤْمِنِينَ‮١١٤‬‬‬
Якубович
А я не проганятиму віруючих.
115
إِنْ أَنَاْ إِلَّا نَذِيرٌ مُّبِينٌ‮١١٥‬‬‬
Якубович
Адже я — тільки ясний застерігач!»
116
قَالُواْ لَئِن لَّمْ تَنتَهِ يَٰنُوحُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلْمَرْجُومِينَ‮١١٦‬‬‬
Якубович
Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!»
117
قَالَ رَبِّ إِنَّ قَوْمِى كَذَّبُونِ‮١١٧‬‬‬
Якубович
Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна!
118
فَٱفْتَحْ بَيْنِى وَبَيْنَهُمْ فَتْحًا وَنَجِّنِى وَمَن مَّعِىَ مِنَ ٱلْمُؤْمِنِينَ‮١١٨‬‬‬
Якубович
Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!»
119
فَأَنجَيْنَٰهُ وَمَن مَّعَهُۥ فِى ٱلْفُلْكِ ٱلْمَشْحُونِ‮١١٩‬‬‬
Якубович
Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу,
120
ثُمَّ أَغْرَقْنَا بَعْدُ ٱلْبَاقِينَ‮١٢٠‬‬‬
Якубович
а потім утопили всіх інших!
121
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮١٢١‬‬‬
Якубович
Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!
122
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮١٢٢‬‬‬
Якубович
Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
123
كَذَّبَتْ عَادٌ ٱلْمُرْسَلِينَ‮١٢٣‬‬‬
Якубович
Адити визнали посланців брехунами.
124
إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ هُودٌ أَلَا تَتَّقُونَ‮١٢٤‬‬‬
Якубович
Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
125
إِنِّى لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ‮١٢٥‬‬‬
Якубович
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
126
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١٢٦‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені!
127
وَمَآ أَسْـَٔلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ​ۖ إِنْ أَجْرِىَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٢٧‬‬‬
Якубович
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
128
أَتَبْنُونَ بِكُلِّ رِيعٍ ءَايَةً تَعْبَثُونَ‮١٢٨‬‬‬
Якубович
Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі[282]

[282] Ібн Касір пояснює цей аят так демонструючи свою силу, адити зводили на придорожніх пагорбах високі будівлі. Насправді в цьому не було потреби, тому ця справа була марною.
129
وَتَتَّخِذُونَ مَصَانِعَ لَعَلَّكُمْ تَخْلُدُونَ‮١٢٩‬‬‬
Якубович
й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно,
130
وَإِذَا بَطَشْتُم بَطَشْتُمْ جَبَّارِينَ‮١٣٠‬‬‬
Якубович
й чинити насильство над людьми, як тирани?
131
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١٣١‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені,
132
وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِىٓ أَمَدَّكُم بِمَا تَعْلَمُونَ‮١٣٢‬‬‬
Якубович
Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо:
133
أَمَدَّكُم بِأَنْعَٰمٍ وَبَنِينَ‮١٣٣‬‬‬
Якубович
допоміг вам худобою та синами,
134
وَجَنَّٰتٍ وَعُيُونٍ‮١٣٤‬‬‬
Якубович
садами та джерелами!
135
إِنِّىٓ أَخَافُ عَلَيْكُمْ عَذَابَ يَوْمٍ عَظِيمٍ‮١٣٥‬‬‬
Якубович
І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»
136
قَالُواْ سَوَآءٌ عَلَيْنَآ أَوَعَظْتَ أَمْ لَمْ تَكُن مِّنَ ٱلْوَٰعِظِينَ‮١٣٦‬‬‬
Якубович
Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають.
137
إِنْ هَٰذَآ إِلَّا خُلُقُ ٱلْأَوَّلِينَ‮١٣٧‬‬‬
Якубович
Це лише звичаї давніх поколінь
138
وَمَا نَحْنُ بِمُعَذَّبِينَ‮١٣٨‬‬‬
Якубович
і ми не будемо покарані!»
139
فَكَذَّبُوهُ فَأَهْلَكْنَٰهُمْ ​ۗ إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮١٣٩‬‬‬
Якубович
Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!
140
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮١٤٠‬‬‬
Якубович
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
141
كَذَّبَتْ ثَمُودُ ٱلْمُرْسَلِينَ‮١٤١‬‬‬
Якубович
Самудити вважали посланців брехунами.
142
إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ صَٰلِحٌ أَلَا تَتَّقُونَ‮١٤٢‬‬‬
Якубович
Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
143
إِنِّى لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ‮١٤٣‬‬‬
Якубович
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
144
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١٤٤‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені!
145
وَمَآ أَسْـَٔلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ​ۖ إِنْ أَجْرِىَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٤٥‬‬‬
Якубович
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
146
أَتُتْرَكُونَ فِى مَا هَٰهُنَآ ءَامِنِينَ‮١٤٦‬‬‬
Якубович
Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут:
147
فِى جَنَّٰتٍ وَعُيُونٍ‮١٤٧‬‬‬
Якубович
садів і джерел,
148
وَزُرُوعٍ وَنَخْلٍ طَلْعُهَا هَضِيمٌ‮١٤٨‬‬‬
Якубович
посівів та пальм із ніжними плодами,
149
وَتَنْحِتُونَ مِنَ ٱلْجِبَالِ بُيُوتًا فَٰرِهِينَ‮١٤٩‬‬‬
Якубович
й ви будете вправно висікати житла в горах?
150
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١٥٠‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені,
151
وَلَا تُطِيعُوٓاْ أَمْرَ ٱلْمُسْرِفِينَ‮١٥١‬‬‬
Якубович
і не коріться наказу злочинців,
152
ٱلَّذِينَ يُفْسِدُونَ فِى ٱلْأَرْضِ وَلَا يُصْلِحُونَ‮١٥٢‬‬‬
Якубович
які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують».
153
قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلْمُسَحَّرِينَ‮١٥٣‬‬‬
Якубович
Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих,
154
مَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرٌ مِّثْلُنَا فَأْتِ بِـَٔايَةٍ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ‮١٥٤‬‬‬
Якубович
така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!»
155
قَالَ هَٰذِهِۦ نَاقَةٌ لَّهَا شِرْبٌ وَلَكُمْ شِرْبُ يَوْمٍ مَّعْلُومٍ‮١٥٥‬‬‬
Якубович
Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні!
156
وَلَا تَمَسُّوهَا بِسُوٓءٍ فَيَأْخُذَكُمْ عَذَابُ يَوْمٍ عَظِيمٍ‮١٥٦‬‬‬
Якубович
Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!»
157
فَعَقَرُوهَا فَأَصْبَحُواْ نَٰدِمِينَ‮١٥٧‬‬‬
Якубович
Вони підрізали її жили й пошкодували про це!
158
فَأَخَذَهُمُ ٱلْعَذَابُ ​ۗ إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮١٥٨‬‬‬
Якубович
Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!
159
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮١٥٩‬‬‬
Якубович
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
ﻉ324Стор. 374324ﻉ
160
كَذَّبَتْ قَوْمُ لُوطٍ ٱلْمُرْسَلِينَ‮١٦٠‬‬‬
Якубович
Народ Люта вважав посланців за брехунів.
161
إِذْ قَالَ لَهُمْ أَخُوهُمْ لُوطٌ أَلَا تَتَّقُونَ‮١٦١‬‬‬
Якубович
Ось їхній брат Лют сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
162
إِنِّى لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ‮١٦٢‬‬‬
Якубович
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
163
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١٦٣‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені!
164
وَمَآ أَسْـَٔلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ​ۖ إِنْ أَجْرِىَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٦٤‬‬‬
Якубович
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
165
أَتَأْتُونَ ٱلذُّكْرَانَ مِنَ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٦٥‬‬‬
Якубович
Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,[283]

[283] «Зі світів» — чоловіків не лише з народу Люта, а взагалі, «синів Адама», як пояснюють коментатори ат-Табарі та аль-Багаві).
166
وَتَذَرُونَ مَا خَلَقَ لَكُمْ رَبُّكُم مِّنْ أَزْوَٰجِكُم ​ۚ بَلْ أَنتُمْ قَوْمٌ عَادُونَ‮١٦٦‬‬‬
Якубович
залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!»
167
قَالُواْ لَئِن لَّمْ تَنتَهِ يَٰلُوطُ لَتَكُونَنَّ مِنَ ٱلْمُخْرَجِينَ‮١٦٧‬‬‬
Якубович
Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!»
168
قَالَ إِنِّى لِعَمَلِكُم مِّنَ ٱلْقَالِينَ‮١٦٨‬‬‬
Якубович
Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші!
169
رَبِّ نَجِّنِى وَأَهْلِى مِمَّا يَعْمَلُونَ‮١٦٩‬‬‬
Якубович
Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»
170
فَنَجَّيْنَٰهُ وَأَهْلَهُۥٓ أَجْمَعِينَ‮١٧٠‬‬‬
Якубович
Ми врятували його та його родину — всіх,
171
إِلَّا عَجُوزًا فِى ٱلْغَٰبِرِينَ‮١٧١‬‬‬
Якубович
окрім старої дружини, яка лишилася позаду.
172
ثُمَّ دَمَّرْنَا ٱلْـَٔاخَرِينَ‮١٧٢‬‬‬
Якубович
Усіх інших Ми знищили,
173
وَأَمْطَرْنَا عَلَيْهِم مَّطَرًا ​ۖ فَسَآءَ مَطَرُ ٱلْمُنذَرِينَ‮١٧٣‬‬‬
Якубович
проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали!
174
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮١٧٤‬‬‬
Якубович
Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!
175
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮١٧٥‬‬‬
Якубович
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
176
كَذَّبَ أَصْحَٰبُ لْـَٔيْكَةِ ٱلْمُرْسَلِينَ‮١٧٦‬‬‬
Якубович
Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.[284]

[284] Аль-Айка — селище в Мад’яні, де жив народ Шуейба.
177
إِذْ قَالَ لَهُمْ شُعَيْبٌ أَلَا تَتَّقُونَ‮١٧٧‬‬‬
Якубович
Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
178
إِنِّى لَكُمْ رَسُولٌ أَمِينٌ‮١٧٨‬‬‬
Якубович
Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
179
فَٱتَّقُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُونِ‮١٧٩‬‬‬
Якубович
Бійтесь Аллага й коріться мені!
180
وَمَآ أَسْـَٔلُكُمْ عَلَيْهِ مِنْ أَجْرٍ ​ۖ إِنْ أَجْرِىَ إِلَّا عَلَىٰ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٨٠‬‬‬
Якубович
Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
181
۞أَوْفُواْ ٱلْكَيْلَ وَلَا تَكُونُواْ مِنَ ٱلْمُخْسِرِينَ‮١٨١‬‬‬
Якубович
Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків.
182
وَزِنُواْ بِٱلْقِسْطَاسِ ٱلْمُسْتَقِيمِ‮١٨٢‬‬‬
Якубович
І зважуйте на точних терезах!
183
وَلَا تَبْخَسُواْ ٱلنَّاسَ أَشْيَآءَهُمْ وَلَا تَعْثَوْاْ فِى ٱلْأَرْضِ مُفْسِدِينَ‮١٨٣‬‬‬
Якубович
Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі!
184
وَٱتَّقُواْ ٱلَّذِى خَلَقَكُمْ وَٱلْجِبِلَّةَ ٱلْأَوَّلِينَ‮١٨٤‬‬‬
Якубович
Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!»
185
قَالُوٓاْ إِنَّمَآ أَنتَ مِنَ ٱلْمُسَحَّرِينَ‮١٨٥‬‬‬
Якубович
Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих,
186
وَمَآ أَنتَ إِلَّا بَشَرٌ مِّثْلُنَا وَإِن نَّظُنُّكَ لَمِنَ ٱلْكَٰذِبِينَ‮١٨٦‬‬‬
Якубович
така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун!
187
فَأَسْقِطْ عَلَيْنَا كِسَفًا مِّنَ ٱلسَّمَآءِ إِن كُنتَ مِنَ ٱلصَّٰدِقِينَ‮١٨٧‬‬‬
Якубович
Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!»
188
قَالَ رَبِّىٓ أَعْلَمُ بِمَا تَعْمَلُونَ‮١٨٨‬‬‬
Якубович
Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!»
189
فَكَذَّبُوهُ فَأَخَذَهُمْ عَذَابُ يَوْمِ ٱلظُّلَّةِ ​ۚ إِنَّهُۥ كَانَ عَذَابَ يَوْمٍ عَظِيمٍ‮١٨٩‬‬‬
Якубович
Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня![285]

[285] «День Тіні» «йаум аз-зулля») — як відзначає ат-Табарі та інші тлумачі, народ Шуейба був знищений вогняною хмарою.
190
إِنَّ فِى ذَٰلِكَ لَـَٔايَةً ​ۖ وَمَا كَانَ أَكْثَرُهُم مُّؤْمِنِينَ‮١٩٠‬‬‬
Якубович
Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!
191
وَإِنَّ رَبَّكَ لَهُوَ ٱلْعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ‮١٩١‬‬‬
Якубович
Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
192
وَإِنَّهُۥ لَتَنزِيلُ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ‮١٩٢‬‬‬
Якубович
А це — зіслане Господом світів.[286]

[286] Ідеться про Коран.
193
نَزَلَ بِهِ ٱلرُّوحُ ٱلْأَمِينُ‮١٩٣‬‬‬
Якубович
Вірний Дух зійшов із ним
194
عَلَىٰ قَلْبِكَ لِتَكُونَ مِنَ ٱلْمُنذِرِينَ‮١٩٤‬‬‬
Якубович
на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів.
195
بِلِسَانٍ عَرَبِىٍّ مُّبِينٍ‮١٩٥‬‬‬
Якубович
[Зіслане] арабською мовою, зрозумілою!
196
وَإِنَّهُۥ لَفِى زُبُرِ ٱلْأَوَّلِينَ‮١٩٦‬‬‬
Якубович
Міститься воно в сувоях давніх народів.
197
أَوَلَمْ يَكُن لَّهُمْ ءَايَةً أَن يَعْلَمَهُۥ عُلَمَٰٓؤُاْ بَنِىٓ إِسْرَٰٓءِيلَ‮١٩٧‬‬‬
Якубович
Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?[287]

[287] Ат-Табарі зазначає, що йдеться про освічених юдеїв, які навернулися до ісламу наприклад, Абд Аллаг бін Саляма).
198
وَلَوْ نَزَّلْنَٰهُ عَلَىٰ بَعْضِ ٱلْأَعْجَمِينَ‮١٩٨‬‬‬
Якубович
Якби Ми зіслали його комусь із чужинців,
199
فَقَرَأَهُۥ عَلَيْهِم مَّا كَانُواْ بِهِۦ مُؤْمِنِينَ‮١٩٩‬‬‬
Якубович
і він прочитав це для них, то вони б не увірували!
200
كَذَٰلِكَ سَلَكْنَٰهُ فِى قُلُوبِ ٱلْمُجْرِمِينَ‮٢٠٠‬‬‬
Якубович
Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників![288]

[288] Інтерполяція — згідно з коментарем аль-Багаві, який посилається на ібн Аббаса, Хасана, Муджагіда та інших перших тлумачів.
201
لَا يُؤْمِنُونَ بِهِۦ حَتَّىٰ يَرَوُاْ ٱلْعَذَابَ ٱلْأَلِيمَ‮٢٠١‬‬‬
Якубович
Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари!
202
فَيَأْتِيَهُم بَغْتَةً وَهُمْ لَا يَشْعُرُونَ‮٢٠٢‬‬‬
Якубович
Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього!
203
فَيَقُولُواْ هَلْ نَحْنُ مُنظَرُونَ‮٢٠٣‬‬‬
Якубович
Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?»
204
أَفَبِعَذَابِنَا يَسْتَعْجِلُونَ‮٢٠٤‬‬‬
Якубович
Невже вони намагаються прискорити Нашу кару?
205
أَفَرَءَيْتَ إِن مَّتَّعْنَٰهُمْ سِنِينَ‮٢٠٥‬‬‬
Якубович
Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки,
206
ثُمَّ جَآءَهُم مَّا كَانُواْ يُوعَدُونَ‮٢٠٦‬‬‬
Якубович
а потім до них прийде те, що їм обіцяно,
207
مَآ أَغْنَىٰ عَنْهُم مَّا كَانُواْ يُمَتَّعُونَ‮٢٠٧‬‬‬
Якубович
то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм?
208
وَمَآ أَهْلَكْنَا مِن قَرْيَةٍ إِلَّا لَهَا مُنذِرُونَ‮٢٠٨‬‬‬
Якубович
Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачів
209
ذِكْرَىٰ وَمَا كُنَّا ظَٰلِمِينَ‮٢٠٩‬‬‬
Якубович
із настановою. І Ми не були несправедливі!
210
وَمَا تَنَزَّلَتْ بِهِ ٱلشَّيَٰطِينُ‮٢١٠‬‬‬
Якубович
Шайтани не сходили з ним,[289]

[289] Ідеться про Коран.
211
وَمَا يَن​ۢبَغِى لَهُمْ وَمَا يَسْتَطِيعُونَ‮٢١١‬‬‬
Якубович
це не личить їм, і неспроможні вони на це!
212
إِنَّهُمْ عَنِ ٱلسَّمْعِ لَمَعْزُولُونَ‮٢١٢‬‬‬
Якубович
Усунено їх від слухання його!
213
فَلَا تَدْعُ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَ فَتَكُونَ مِنَ ٱلْمُعَذَّبِينَ‮٢١٣‬‬‬
Якубович
Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних.
214
وَأَنذِرْ عَشِيرَتَكَ ٱلْأَقْرَبِينَ‮٢١٤‬‬‬
Якубович
Застерігай своїх найближчих родичів!
215
وَٱخْفِضْ جَنَاحَكَ لِمَنِ ٱتَّبَعَكَ مِنَ ٱلْمُؤْمِنِينَ‮٢١٥‬‬‬
Якубович
Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.[290]

[290] Тобто «будь м’який із ними» ат-Табарі).
216
فَإِنْ عَصَوْكَ فَقُلْ إِنِّى بَرِىٓءٌ مِّمَّا تَعْمَلُونَ‮٢١٦‬‬‬
Якубович
А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!»
217
وَتَوَكَّلْ عَلَى ٱلْعَزِيزِ ٱلرَّحِيمِ‮٢١٧‬‬‬
Якубович
І покладайся на Величного, Милосердного,
218
ٱلَّذِى يَرَىٰكَ حِينَ تَقُومُ‮٢١٨‬‬‬
Якубович
Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви,
219
وَتَقَلُّبَكَ فِى ٱلسَّٰجِدِينَ‮٢١٩‬‬‬
Якубович
і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються.
220
إِنَّهُۥ هُوَ ٱلسَّمِيعُ ٱلْعَلِيمُ‮٢٢٠‬‬‬
Якубович
Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий!
221
هَلْ أُنَبِّئُكُمْ عَلَىٰ مَن تَنَزَّلُ ٱلشَّيَٰطِينُ‮٢٢١‬‬‬
Якубович
Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани?
222
تَنَزَّلُ عَلَىٰ كُلِّ أَفَّاكٍ أَثِيمٍ‮٢٢٢‬‬‬
Якубович
Вони сходять на кожного брехуна, грішника!
223
يُلْقُونَ ٱلسَّمْعَ وَأَكْثَرُهُمْ كَٰذِبُونَ‮٢٢٣‬‬‬
Якубович
Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни!
224
وَٱلشُّعَرَآءُ يَتَّبِعُهُمُ ٱلْغَاوُۥنَ‮٢٢٤‬‬‬
Якубович
А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху.
225
أَلَمْ تَرَ أَنَّهُمْ فِى كُلِّ وَادٍ يَهِيمُونَ‮٢٢٥‬‬‬
Якубович
Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах[291]

[291] «Блукають по всіх долинах» — ібн Касір наводить різні тлумачення цього вислову. Наприклад «багатослівні щодо кожної забавки», «блукають] у кожних словах», «поет марно прославляє одних людей та марно принижує інших». Під «поетами» тут маються на увазі поети-багатобожники ат-Табарі).
226
وَأَنَّهُمْ يَقُولُونَ مَا لَا يَفْعَلُونَ‮٢٢٦‬‬‬
Якубович
і говорять те, чого не роблять?
227
إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَمِلُواْ ٱلصَّٰلِحَٰتِ وَذَكَرُواْ ٱللَّهَ كَثِيرًا وَٱنتَصَرُواْ مِن​ۢ بَعْدِ مَا ظُلِمُواْ ​ۗ وَسَيَعْلَمُ ٱلَّذِينَ ظَلَمُوٓاْ أَىَّ مُنقَلَبٍ يَنقَلِبُونَ‮٢٢٧‬‬‬
Якубович
За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться!