Сура 37
Ас-Саффат
A
Вишикувані
182 аяти |
Мекка |
Сура 37 • Аят 1 з 182 • Джуз 232⁄8 • Стор. 446
Ас-Саффат
2
1
وَٱلصَّٰٓفَّٰتِ صَفًّا١
Якубович
Клянуся вишикуваними в лави,
2
فَٱلزَّٰجِرَٰتِ زَجْرًا٢
Якубович
які наполегливо підганяють
3
فَٱلتَّٰلِيَٰتِ ذِكْرًا٣
Якубович
і читають нагадування![360]
[360] Відповідно до більшості тлумачень, ідеться про ангелів.
4
إِنَّ إِلَٰهَكُمْ لَوَٰحِدٌ٤
Якубович
Воістину, ваш Бог — Єдиний!
5
رَّبُّ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلْأَرْضِ وَمَا بَيْنَهُمَا وَرَبُّ ٱلْمَشَٰرِقِ٥
Якубович
Господь небес, землі й того, що між ними, Господь сходів![361]
[361] «Сходу сонця влітку та взимку» за ат-Табарі).
6
إِنَّا زَيَّنَّا ٱلسَّمَآءَ ٱلدُّنْيَا بِزِينَةٍ ٱلْكَوَاكِبِ٦
Якубович
Воістину, Ми прикрасили нижнє небо красою зірок
7
وَحِفْظًا مِّن كُلِّ شَيْطَٰنٍ مَّارِدٍ٧
Якубович
і захищаємо його від усякого бунтівного шайтана.
8
لَّا يَسَّمَّعُونَ إِلَى ٱلْمَلَإِ ٱلْأَعْلَىٰ وَيُقْذَفُونَ مِن كُلِّ جَانِبٍ٨
Якубович
Вони не можуть підслухати найвище зібрання; їх вражають з усіх боків,
9
دُحُورًا ۖ وَلَهُمْ عَذَابٌ وَاصِبٌ٩
Якубович
щоб відігнати звідти. На них чекає вічна кара!
10
إِلَّا مَنْ خَطِفَ ٱلْخَطْفَةَ فَأَتْبَعَهُۥ شِهَابٌ ثَاقِبٌ١٠
Якубович
А якщо хтось із них щось і вихопить, то за ним поженеться яскрава зоря.
11
فَٱسْتَفْتِهِمْ أَهُمْ أَشَدُّ خَلْقًا أَم مَّنْ خَلَقْنَآ ۚ إِنَّا خَلَقْنَٰهُم مِّن طِينٍ لَّازِبٍ١١
Якубович
Запитай у них, чи це вони створені міцнішими, чи щось інше, створене Нами? Воістину, Ми створили їх із липкої глини!
12
بَلْ عَجِبْتَ وَيَسْخَرُونَ١٢
Якубович
Так, ти дивуєшся, а вони глузують!
13
وَإِذَا ذُكِّرُواْ لَا يَذْكُرُونَ١٣
Якубович
Коли їм нагадують, вони не замислюються.
14
وَإِذَا رَأَوْاْ ءَايَةً يَسْتَسْخِرُونَ١٤
Якубович
А коли вони бачать знамення, то насміхаються.
15
وَقَالُوٓاْ إِنْ هَٰذَآ إِلَّا سِحْرٌ مُّبِينٌ١٥
Якубович
І говорять: «Воістину, це — явне чаклунство!
16
أَءِذَا مِتْنَا وَكُنَّا تُرَابًا وَعِظَٰمًا أَءِنَّا لَمَبْعُوثُونَ١٦
Якубович
Невже, ставши після смерті прахом і кістками, ми воскреснемо?
17
أَوَءَابَآؤُنَا ٱلْأَوَّلُونَ١٧
Якубович
Чи наші прабатьки?»
18
قُلْ نَعَمْ وَأَنتُمْ دَٰخِرُونَ١٨
Якубович
Скажи: «Так, і ви будете принижені!»
19
فَإِنَّمَا هِىَ زَجْرَةٌ وَٰحِدَةٌ فَإِذَا هُمْ يَنظُرُونَ١٩
Якубович
Тільки один крик — і вони будуть дивитися!
20
وَقَالُواْ يَٰوَيْلَنَا هَٰذَا يَوْمُ ٱلدِّينِ٢٠
Якубович
І скажуть: «Горе нам! Це — Судний День!»
21
هَٰذَا يَوْمُ ٱلْفَصْلِ ٱلَّذِى كُنتُم بِهِۦ تُكَذِّبُونَ٢١
Якубович
Це — День Суду, який ви вважали брехнею![362]
[362] «День, коли Аллаг справедливо розсудить між своїми творіннями» ат-Табарі).
22
۞ٱحْشُرُواْ ٱلَّذِينَ ظَلَمُواْ وَأَزْوَٰجَهُمْ وَمَا كَانُواْ يَعْبُدُونَ٢٢
Якубович
Зберіть тих, які були несправедливими, подібних до них і тих, кому вони поклонялися[363]
[363] «Подібних до них» — так розуміє вираз «азваджа-гум» більшість тлумачів див. ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір). Лише окремі коментатори тлумачать «азваджа-гум» як «їхні дружини»; зауважимо, що загалом арабське слово «завдж» означає парну річ, тобто предмет, схожий на інший.
23
مِن دُونِ ٱللَّهِ فَٱهْدُوهُمْ إِلَىٰ صِرَٰطِ ٱلْجَحِيمِ٢٣
Якубович
замість Аллага, й покажіть їм дорогу до пекла!
24
وَقِفُوهُمْ ۖ إِنَّهُم مَّسْـُٔولُونَ٢٤
Якубович
Зупиніть їх! Вони мусять відповісти!
25
مَا لَكُمْ لَا تَنَاصَرُونَ٢٥
Якубович
Що з вами? Чому не допомагаєте одне одному?
26
بَلْ هُمُ ٱلْيَوْمَ مُسْتَسْلِمُونَ٢٦
Якубович
Та ж ні! Того Дня вони будуть покірними
27
وَأَقْبَلَ بَعْضُهُمْ عَلَىٰ بَعْضٍ يَتَسَآءَلُونَ٢٧
Якубович
й будуть звертатись одне до одного з питаннями.
28
قَالُوٓاْ إِنَّكُمْ كُنتُمْ تَأْتُونَنَا عَنِ ٱلْيَمِينِ٢٨
Якубович
І скажуть: «Ви приходили до нас із правого боку!»
29
قَالُواْ بَل لَّمْ تَكُونُواْ مُؤْمِنِينَ٢٩
Якубович
А ті скажуть: «Та ж ні! Ви самі не були віруючими.
30
وَمَا كَانَ لَنَا عَلَيْكُم مِّن سُلْطَٰنٍ ۖ بَلْ كُنتُمْ قَوْمًا طَٰغِينَ٣٠
Якубович
Ми не мали над вами влади. Ви — люди, які порушують!
31
فَحَقَّ عَلَيْنَا قَوْلُ رَبِّنَآ ۖ إِنَّا لَذَآئِقُونَ٣١
Якубович
Справдилося над нами слово Господа нашого! Воістину, ми неодмінно скуштуємо [кари]!
32
فَأَغْوَيْنَٰكُمْ إِنَّا كُنَّا غَٰوِينَ٣٢
Якубович
Ми збили вас зі шляху, бо, воістину, заблукали самі!»
33
فَإِنَّهُمْ يَوْمَئِذٍ فِى ٱلْعَذَابِ مُشْتَرِكُونَ٣٣
Якубович
Воістину, того Дня вони будуть покарані разом.
34
إِنَّا كَذَٰلِكَ نَفْعَلُ بِٱلْمُجْرِمِينَ٣٤
Якубович
Воістину, так Ми вчиняємо з грішниками!
35
إِنَّهُمْ كَانُوٓاْ إِذَا قِيلَ لَهُمْ لَآ إِلَٰهَ إِلَّا ٱللَّهُ يَسْتَكْبِرُونَ٣٥
Якубович
Коли їм говорили: «Немає бога, крім Аллага!» — вони вивищувалися
36
وَيَقُولُونَ أَئِنَّا لَتَارِكُوٓاْ ءَالِهَتِنَا لِشَاعِرٍ مَّجْنُونٍ٣٦
Якубович
й говорили: «Невже ми залишимо наших богів заради божевільного поета?»
37
بَلْ جَآءَ بِٱلْحَقِّ وَصَدَّقَ ٱلْمُرْسَلِينَ٣٧
Якубович
Та ж ні! Він прийшов з істиною та підтвердив правдивість посланців!
38
إِنَّكُمْ لَذَآئِقُواْ ٱلْعَذَابِ ٱلْأَلِيمِ٣٨
Якубович
Воістину, ви скуштуєте болісної кари!
39
وَمَا تُجْزَوْنَ إِلَّا مَا كُنتُمْ تَعْمَلُونَ٣٩
Якубович
Вам відплатять тільки за те, що ви робили!
40
إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلْمُخْلَصِينَ٤٠
Якубович
Це не стосується обраних рабів Аллага!
41
أُوْلَٰٓئِكَ لَهُمْ رِزْقٌ مَّعْلُومٌ٤١
Якубович
На них чекає відомий наділ –
42
فَوَٰكِهُ ۖ وَهُم مُّكْرَمُونَ٤٢
Якубович
фрукти. Вони будуть пошановані
43
فِى جَنَّٰتِ ٱلنَّعِيمِ٤٣
Якубович
у садах насолоди,
44
عَلَىٰ سُرُرٍ مُّتَقَٰبِلِينَ٤٤
Якубович
лежачи на ложах — один навпроти одного.
45
يُطَافُ عَلَيْهِم بِكَأْسٍ مِّن مَّعِينٍ٤٥
Якубович
Їх обходитимуть із чашею джерельного напою,
46
بَيْضَآءَ لَذَّةٍ لِّلشَّٰرِبِينَ٤٦
Якубович
чистого, який дарує задоволення тим, хто його п’є!
47
لَا فِيهَا غَوْلٌ وَلَا هُمْ عَنْهَا يُنزَفُونَ٤٧
Якубович
Він не позбавляє глузду, тож вони не сп’яніють від нього!
48
وَعِندَهُمْ قَٰصِرَٰتُ ٱلطَّرْفِ عِينٌ٤٨
Якубович
Поряд із ними будуть ті, чий погляд смиренний, чиї очі прекрасні.
49
كَأَنَّهُنَّ بَيْضٌ مَّكْنُونٌ٤٩
Якубович
Вони подібні до яйця, що надійно охороняється!
50
فَأَقْبَلَ بَعْضُهُمْ عَلَىٰ بَعْضٍ يَتَسَآءَلُونَ٥٠
Якубович
А ті звертатимуться одне до одного з питаннями.
51
قَالَ قَآئِلٌ مِّنْهُمْ إِنِّى كَانَ لِى قَرِينٌ٥١
Якубович
Один із них скаже: «Був у мене приятель,
52
يَقُولُ أَءِنَّكَ لَمِنَ ٱلْمُصَدِّقِينَ٥٢
Якубович
який говорив: «Невже ти належиш до тих, хто вірить,
53
أَءِذَا مِتْنَا وَكُنَّا تُرَابًا وَعِظَٰمًا أَءِنَّا لَمَدِينُونَ٥٣
Якубович
що, нам відплатять після того, як ми помремо й станемо прахом і кістками?»
54
قَالَ هَلْ أَنتُم مُّطَّلِعُونَ٥٤
Якубович
І скаже: «Чи не поглянете ви?»
55
فَٱطَّلَعَ فَرَءَاهُ فِى سَوَآءِ ٱلْجَحِيمِ٥٥
Якубович
Він погляне й побачить того в середині пекла!
56
قَالَ تَٱللَّهِ إِن كِدتَّ لَتُرْدِينِ٥٦
Якубович
І скаже: «Клянусь Аллагом! Ти мало не знищив мене!
57
وَلَوْلَا نِعْمَةُ رَبِّى لَكُنتُ مِنَ ٱلْمُحْضَرِينَ٥٧
Якубович
Якби не милість Господа мого, я неодмінно був би серед тих, хто потрапив [у пекло]!
58
أَفَمَا نَحْنُ بِمَيِّتِينَ٥٨
Якубович
Невже ми більше не помремо,
59
إِلَّا مَوْتَتَنَا ٱلْأُولَىٰ وَمَا نَحْنُ بِمُعَذَّبِينَ٥٩
Якубович
після нашої першої смерті? Невже не будемо покарані?»
60
إِنَّ هَٰذَا لَهُوَ ٱلْفَوْزُ ٱلْعَظِيمُ٦٠
Якубович
Воістину, це — великий успіх!
61
لِمِثْلِ هَٰذَا فَلْيَعْمَلِ ٱلْعَٰمِلُونَ٦١
Якубович
Нехай працюють заради цього ті, хто працює!
62
أَذَٰلِكَ خَيْرٌ نُّزُلًا أَمْ شَجَرَةُ ٱلزَّقُّومِ٦٢
Якубович
Це частування краще чи дерево заккум?
63
إِنَّا جَعَلْنَٰهَا فِتْنَةً لِّلظَّٰلِمِينَ٦٣
Якубович
Ми зробили його спокусою для нечестивих.
64
إِنَّهَا شَجَرَةٌ تَخْرُجُ فِىٓ أَصْلِ ٱلْجَحِيمِ٦٤
Якубович
Воістину, це — дерево, яке росте з самого дна пекла,
65
طَلْعُهَا كَأَنَّهُۥ رُءُوسُ ٱلشَّيَٰطِينِ٦٥
Якубович
а його плоди наче голови шайтанів!
66
فَإِنَّهُمْ لَـَٔاكِلُونَ مِنْهَا فَمَالِـُٔونَ مِنْهَا ٱلْبُطُونَ٦٦
Якубович
Вони їстимуть їх і будуть наповнювати ними свої черева.
67
ثُمَّ إِنَّ لَهُمْ عَلَيْهَا لَشَوْبًا مِّنْ حَمِيمٍ٦٧
Якубович
Потім це все буде змішано з окропом,
68
ثُمَّ إِنَّ مَرْجِعَهُمْ لَإِلَى ٱلْجَحِيمِ٦٨
Якубович
і їх усіх повернуть до пекла!
69
إِنَّهُمْ أَلْفَوْاْ ءَابَآءَهُمْ ضَآلِّينَ٦٩
Якубович
Воістину, вони зустріли своїх батьків, коли ті блукали в омані,
70
فَهُمْ عَلَىٰٓ ءَاثَٰرِهِمْ يُهْرَعُونَ٧٠
Якубович
але самі поспішили рушити їхніми слідами.
71
وَلَقَدْ ضَلَّ قَبْلَهُمْ أَكْثَرُ ٱلْأَوَّلِينَ٧١
Якубович
Ще раніше за них заблукала більшість давніх народів.
72
وَلَقَدْ أَرْسَلْنَا فِيهِم مُّنذِرِينَ٧٢
Якубович
Ми відсилали до них застерігачів.
73
فَٱنظُرْ كَيْفَ كَانَ عَٰقِبَةُ ٱلْمُنذَرِينَ٧٣
Якубович
Поглянь, яким був кінець тих, кого застерігали,
74
إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلْمُخْلَصِينَ٧٤
Якубович
крім Наших обраних рабів!
75
وَلَقَدْ نَادَىٰنَا نُوحٌ فَلَنِعْمَ ٱلْمُجِيبُونَ٧٥
Якубович
Нух закликав до Нас, а Ми прекрасно відповідаємо!
76
وَنَجَّيْنَٰهُ وَأَهْلَهُۥ مِنَ ٱلْكَرْبِ ٱلْعَظِيمِ٧٦
Якубович
Ми врятували його з родиною від великого нещастя
77
وَجَعَلْنَا ذُرِّيَّتَهُۥ هُمُ ٱلْبَاقِينَ٧٧
Якубович
Й зберегли тільки його нащадків.
78
وَتَرَكْنَا عَلَيْهِ فِى ٱلْـَٔاخِرِينَ٧٨
Якубович
А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про Нього.
79
سَلَٰمٌ عَلَىٰ نُوحٍ فِى ٱلْعَٰلَمِينَ٧٩
Якубович
Мир Нуху серед світів!
80
إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجْزِى ٱلْمُحْسِنِينَ٨٠
Якубович
Так Ми винагороджуємо праведників.
81
إِنَّهُۥ مِنْ عِبَادِنَا ٱلْمُؤْمِنِينَ٨١
Якубович
Воістину, він — один із Наших віруючих рабів!
82
ثُمَّ أَغْرَقْنَا ٱلْـَٔاخَرِينَ٨٢
Якубович
А потім Ми втопили всіх інших.
83
۞وَإِنَّ مِن شِيعَتِهِۦ لَإِبْرَٰهِيمَ٨٣
Якубович
Воістину, Ібрагім був одним із його прихильників,
84
إِذْ جَآءَ رَبَّهُۥ بِقَلْبٍ سَلِيمٍ٨٤
Якубович
коли прийшов до Господа свого з чистим серцем.
85
إِذْ قَالَ لِأَبِيهِ وَقَوْمِهِۦ مَاذَا تَعْبُدُونَ٨٥
Якубович
Ось він сказав своєму батьку і своєму народу: «Кому ви поклоняєтеся?
86
أَئِفْكًا ءَالِهَةً دُونَ ٱللَّهِ تُرِيدُونَ٨٦
Якубович
Невже ви прагнете інших, вигаданих богів, замість Аллага?
87
فَمَا ظَنُّكُم بِرَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ٨٧
Якубович
Що ви думаєте про Господа світів?»
88
فَنَظَرَ نَظْرَةً فِى ٱلنُّجُومِ٨٨
Якубович
Він поглянув на зорі
89
فَقَالَ إِنِّى سَقِيمٌ٨٩
Якубович
й сказав: «Я заслаб!»
90
فَتَوَلَّوْاْ عَنْهُ مُدْبِرِينَ٩٠
Якубович
Тож вони відвернулися від нього й пішли.
91
فَرَاغَ إِلَىٰٓ ءَالِهَتِهِمْ فَقَالَ أَلَا تَأْكُلُونَ٩١
Якубович
А він потайки дістався їхніх богів і сказав: «Чому ви не їсте?
92
مَا لَكُمْ لَا تَنطِقُونَ٩٢
Якубович
Що з вами? Чому ви не розмовляєте?»
93
فَرَاغَ عَلَيْهِمْ ضَرْبًۢا بِٱلْيَمِينِ٩٣
Якубович
Він підійшов до них і почав бити правицею.
94
فَأَقْبَلُوٓاْ إِلَيْهِ يَزِفُّونَ٩٤
Якубович
До нього швидко прибігли,
95
قَالَ أَتَعْبُدُونَ مَا تَنْحِتُونَ٩٥
Якубович
але він сказав: «Невже ви поклоняєтесь тому, що самі майструєте»?
96
وَٱللَّهُ خَلَقَكُمْ وَمَا تَعْمَلُونَ٩٦
Якубович
Аллаг створив і вас, і те, що ви робите!
97
قَالُواْ ٱبْنُواْ لَهُۥ بُنْيَٰنًا فَأَلْقُوهُ فِى ٱلْجَحِيمِ٩٧
Якубович
Ті відповіли: «Зведіть йому споруду та вкиньте його у вогонь!»
98
فَأَرَادُواْ بِهِۦ كَيْدًا فَجَعَلْنَٰهُمُ ٱلْأَسْفَلِينَ٩٨
Якубович
Вони намагалися хитрувати проти нього, але Ми зробили їх приниженими.
99
وَقَالَ إِنِّى ذَاهِبٌ إِلَىٰ رَبِّى سَيَهْدِينِ٩٩
Якубович
Він сказав: «Я йду до Господа світів, Який вкаже мені прямий шлях!
100
رَبِّ هَبْ لِى مِنَ ٱلصَّٰلِحِينَ١٠٠
Якубович
Господи! Даруй мені праведних нащадків!»
101
فَبَشَّرْنَٰهُ بِغُلَٰمٍ حَلِيمٍ١٠١
Якубович
Ми сповістили йому добру звістку про смиренного хлопчика.
102
فَلَمَّا بَلَغَ مَعَهُ ٱلسَّعْىَ قَالَ يَٰبُنَىَّ إِنِّىٓ أَرَىٰ فِى ٱلْمَنَامِ أَنِّىٓ أَذْبَحُكَ فَٱنظُرْ مَاذَا تَرَىٰ ۚ قَالَ يَٰٓأَبَتِ ٱفْعَلْ مَا تُؤْمَرُ ۖ سَتَجِدُنِىٓ إِن شَآءَ ٱللَّهُ مِنَ ٱلصَّٰبِرِينَ١٠٢
Якубович
Коли він досягнув віку, щоб разом із ним докладати зусиль, той сказав: «Сину мій! Я бачив уві сні, що приношу тебе в жертву. Що ти думаєш про це?» Син відповів: «Батьку мій! Роби те, що тобі наказано. Якщо побажає Аллаг, ти побачиш, що я буду одним із терплячих!»
103
فَلَمَّآ أَسْلَمَا وَتَلَّهُۥ لِلْجَبِينِ١٠٣
Якубович
Коли вони обидва підкорилися, й він поклав його на бік,
104
وَنَٰدَيْنَٰهُ أَن يَٰٓإِبْرَٰهِيمُ١٠٤
Якубович
Ми звернулися до нього: «О Ібрагіме!
105
قَدْ صَدَّقْتَ ٱلرُّءْيَآ ۚ إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجْزِى ٱلْمُحْسِنِينَ١٠٥
Якубович
Ти вже підтвердив сон!» Воістину, так Ми винагороджуємо праведників.
106
إِنَّ هَٰذَا لَهُوَ ٱلْبَلَٰٓؤُاْ ٱلْمُبِينُ١٠٦
Якубович
Воістину, це — справжнє випробування!
107
وَفَدَيْنَٰهُ بِذِبْحٍ عَظِيمٍ١٠٧
Якубович
Ми викупили його великою жертвою.
108
وَتَرَكْنَا عَلَيْهِ فِى ٱلْـَٔاخِرِينَ١٠٨
Якубович
А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.
109
سَلَٰمٌ عَلَىٰٓ إِبْرَٰهِيمَ١٠٩
Якубович
Мир Ібрагіму!
110
كَذَٰلِكَ نَجْزِى ٱلْمُحْسِنِينَ١١٠
Якубович
Так Ми винагороджуємо праведників.
111
إِنَّهُۥ مِنْ عِبَادِنَا ٱلْمُؤْمِنِينَ١١١
Якубович
Воістину, він — один із Наших віруючих рабів!
112
وَبَشَّرْنَٰهُ بِإِسْحَٰقَ نَبِيًّا مِّنَ ٱلصَّٰلِحِينَ١١٢
Якубович
Ми дарували йому добру звістку про Ісхака — пророка з праведників.
113
وَبَٰرَكْنَا عَلَيْهِ وَعَلَىٰٓ إِسْحَٰقَ ۚ وَمِن ذُرِّيَّتِهِمَا مُحْسِنٌ وَظَالِمٌ لِّنَفْسِهِۦ مُبِينٌ١١٣
Якубович
Ми благословили його та Ісхака. Є серед їхніх нащадків праведники, а є й ті, які справді несправедливі до себе.
114
وَلَقَدْ مَنَنَّا عَلَىٰ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ١١٤
Якубович
Ми дарували Свою милість Мусі та Гаруну.
115
وَنَجَّيْنَٰهُمَا وَقَوْمَهُمَا مِنَ ٱلْكَرْبِ ٱلْعَظِيمِ١١٥
Якубович
Ми врятували їх обох та їхній народ від великої печалі.
116
وَنَصَرْنَٰهُمْ فَكَانُواْ هُمُ ٱلْغَٰلِبِينَ١١٦
Якубович
Ми допомогли їм і вони стали переможцями!
117
وَءَاتَيْنَٰهُمَا ٱلْكِتَٰبَ ٱلْمُسْتَبِينَ١١٧
Якубович
Ми дарували їм ясне Писання
118
وَهَدَيْنَٰهُمَا ٱلصِّرَٰطَ ٱلْمُسْتَقِيمَ١١٨
Якубович
й повели їх прямим шляхом.
119
وَتَرَكْنَا عَلَيْهِمَا فِى ٱلْـَٔاخِرِينَ١١٩
Якубович
А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про них.
120
سَلَٰمٌ عَلَىٰ مُوسَىٰ وَهَٰرُونَ١٢٠
Якубович
Мир Мусі й Гаруну!
121
إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجْزِى ٱلْمُحْسِنِينَ١٢١
Якубович
Так Ми винагороджуємо праведників.
122
إِنَّهُمَا مِنْ عِبَادِنَا ٱلْمُؤْمِنِينَ١٢٢
Якубович
Воістину, вони — одні із Наших віруючих рабів!
123
وَإِنَّ إِلْيَاسَ لَمِنَ ٱلْمُرْسَلِينَ١٢٣
Якубович
Воістину, Ільяс був одним із посланців.
124
إِذْ قَالَ لِقَوْمِهِۦٓ أَلَا تَتَّقُونَ١٢٤
Якубович
Ось він сказав своєму народу: «Невже ви не боїтесь?
125
أَتَدْعُونَ بَعْلًا وَتَذَرُونَ أَحْسَنَ ٱلْخَٰلِقِينَ١٢٥
Якубович
Кличете Баала та відмовляєтесь від найпрекраснішого з творців
126
ٱللَّهَ رَبَّكُمْ وَرَبَّ ءَابَآئِكُمُ ٱلْأَوَّلِينَ١٢٦
Якубович
— Аллага, вашого Господа й Господа ваших прабатьків?»[364]
[364] Ільяс Ілля) — посланець, який закликав синів Ісраїля відмовитися від поклоніння Баалу.
127
فَكَذَّبُوهُ فَإِنَّهُمْ لَمُحْضَرُونَ١٢٧
Якубович
Але вони вважали його брехуном. Їх зберуть [у пеклі],
128
إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلْمُخْلَصِينَ١٢٨
Якубович
крім обраних рабів Аллага.
129
وَتَرَكْنَا عَلَيْهِ فِى ٱلْـَٔاخِرِينَ١٢٩
Якубович
А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.
130
سَلَٰمٌ عَلَىٰٓ إِلْ يَاسِينَ١٣٠
Якубович
Мир Іль Ясіну![365]
[365] Один із варіантів читання імені «Ільяс» ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).
131
إِنَّا كَذَٰلِكَ نَجْزِى ٱلْمُحْسِنِينَ١٣١
Якубович
Так Ми винагороджуємо праведників.
132
إِنَّهُۥ مِنْ عِبَادِنَا ٱلْمُؤْمِنِينَ١٣٢
Якубович
Воістину, він — один із Наших віруючих рабів.
133
وَإِنَّ لُوطًا لَّمِنَ ٱلْمُرْسَلِينَ١٣٣
Якубович
Воістину, Лют був одним із посланців.
134
إِذْ نَجَّيْنَٰهُ وَأَهْلَهُۥٓ أَجْمَعِينَ١٣٤
Якубович
Ми врятували його разом із родиною — всіх,
135
إِلَّا عَجُوزًا فِى ٱلْغَٰبِرِينَ١٣٥
Якубович
окрім старої дружини, яка була однією з тих, хто залишився.
136
ثُمَّ دَمَّرْنَا ٱلْـَٔاخَرِينَ١٣٦
Якубович
А потім Ми знищили всіх інших.
137
وَإِنَّكُمْ لَتَمُرُّونَ عَلَيْهِم مُّصْبِحِينَ١٣٧
Якубович
Ви проходите повз них уранці
138
وَبِٱلَّيْلِ ۗ أَفَلَا تَعْقِلُونَ١٣٨
Якубович
та вночі. Невже ви не розумієте?[366]
[366] Ат-Табарі цитує переказ від Катади «Хто подорожує з Медини до Сирії, той проходить повз залишки] Содому, селища народу Люта».
139
وَإِنَّ يُونُسَ لَمِنَ ٱلْمُرْسَلِينَ١٣٩
Якубович
Воістину, Юнус був одним із посланців.
140
إِذْ أَبَقَ إِلَى ٱلْفُلْكِ ٱلْمَشْحُونِ١٤٠
Якубович
Ось він утік на переповнений корабель.
141
فَسَاهَمَ فَكَانَ مِنَ ٱلْمُدْحَضِينَ١٤١
Якубович
Він кинув жереб і опинився серед тих, хто програв.
142
فَٱلْتَقَمَهُ ٱلْحُوتُ وَهُوَ مُلِيمٌ١٤٢
Якубович
Його проковтнула риба. Він гідний докору!
143
فَلَوْلَآ أَنَّهُۥ كَانَ مِنَ ٱلْمُسَبِّحِينَ١٤٣
Якубович
Якби він не був одним із тих, хто прославляє Аллага,
144
لَلَبِثَ فِى بَطْنِهِۦٓ إِلَىٰ يَوْمِ يُبْعَثُونَ١٤٤
Якубович
то був би в череві риби аж до того дня, коли всі воскреснуть.
145
۞فَنَبَذْنَٰهُ بِٱلْعَرَآءِ وَهُوَ سَقِيمٌ١٤٥
Якубович
Ми викинули його на берег, і він був слабкий.
146
وَأَنۢبَتْنَا عَلَيْهِ شَجَرَةً مِّن يَقْطِينٍ١٤٦
Якубович
Ми зростили над ним рослину — гарбуз.
147
وَأَرْسَلْنَٰهُ إِلَىٰ مِاْئَةِ أَلْفٍ أَوْ يَزِيدُونَ١٤٧
Якубович
Ми відіслали його до ста тисяч або навіть більше.
148
فَـَٔامَنُواْ فَمَتَّعْنَٰهُمْ إِلَىٰ حِينٍ١٤٨
Якубович
Вони увірували, й Ми дарували їм можливість насолоджуватися благами до певного часу.
149
فَٱسْتَفْتِهِمْ أَلِرَبِّكَ ٱلْبَنَاتُ وَلَهُمُ ٱلْبَنُونَ١٤٩
Якубович
Запитай у них, чому це в твого Господа — доньки, а в них самих – сини?[367]
[367] Цей аят стосується багатобожників, які вважали ангелів доньками Аллага.
150
أَمْ خَلَقْنَا ٱلْمَلَٰٓئِكَةَ إِنَٰثًا وَهُمْ شَٰهِدُونَ١٥٠
Якубович
Невже Ми створили ангелів жінками, а вони були свідками цього?
151
أَلَآ إِنَّهُم مِّنْ إِفْكِهِمْ لَيَقُولُونَ١٥١
Якубович
Воістину, через свою брехливість вони говорять:
152
وَلَدَ ٱللَّهُ وَإِنَّهُمْ لَكَٰذِبُونَ١٥٢
Якубович
«Аллаг народив!» Вони брешуть!
153
أَصْطَفَى ٱلْبَنَاتِ عَلَى ٱلْبَنِينَ١٥٣
Якубович
Невже Він віддав перевагу донькам над синами?
154
مَا لَكُمْ كَيْفَ تَحْكُمُونَ١٥٤
Якубович
Що з вами? Як ви судите?
155
أَفَلَا تَذَكَّرُونَ١٥٥
Якубович
Невже ви не замислитесь?
156
أَمْ لَكُمْ سُلْطَٰنٌ مُّبِينٌ١٥٦
Якубович
Невже ви маєте ясний доказ?
157
فَأْتُواْ بِكِتَٰبِكُمْ إِن كُنتُمْ صَٰدِقِينَ١٥٧
Якубович
Принесіть ваше Писання, якщо ви говорите правду!
158
وَجَعَلُواْ بَيْنَهُۥ وَبَيْنَ ٱلْجِنَّةِ نَسَبًا ۚ وَلَقَدْ عَلِمَتِ ٱلْجِنَّةُ إِنَّهُمْ لَمُحْضَرُونَ١٥٨
Якубович
Вони вважають, що між Ним і джинами є родинний зв’язок. Але джини знають, що вони будуть зібрані [в пеклі]![368]
[368] Ібн Касір зазначає, що йдеться про невіруючих, які будуть покарані за свою брехню.
159
سُبْحَٰنَ ٱللَّهِ عَمَّا يَصِفُونَ١٥٩
Якубович
Пречистий Аллаг від того, що Йому додають у поклонінні!
160
إِلَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلْمُخْلَصِينَ١٦٠
Якубович
Цього не роблять тільки обрані раби Аллага.
161
فَإِنَّكُمْ وَمَا تَعْبُدُونَ١٦١
Якубович
Ви, та те, чому ви поклоняєтесь,
162
مَآ أَنتُمْ عَلَيْهِ بِفَٰتِنِينَ١٦٢
Якубович
не зможе відвернути від Нього нікого,
163
إِلَّا مَنْ هُوَ صَالِ ٱلْجَحِيمِ١٦٣
Якубович
крім тих, кого буде кинуто в пекло.
164
وَمَا مِنَّآ إِلَّا لَهُۥ مَقَامٌ مَّعْلُومٌ١٦٤
Якубович
[Ангели говорять]: «Немає серед нас такого, хто не мав би визначеного місця.
165
وَإِنَّا لَنَحْنُ ٱلصَّآفُّونَ١٦٥
Якубович
Воістину, ми шикуємося у лави!
166
وَإِنَّا لَنَحْنُ ٱلْمُسَبِّحُونَ١٦٦
Якубович
Воістину, ми прославляємо Аллага!»
167
وَإِن كَانُواْ لَيَقُولُونَ١٦٧
Якубович
[Багатобожники] говорять:
168
لَوْ أَنَّ عِندَنَا ذِكْرًا مِّنَ ٱلْأَوَّلِينَ١٦٨
Якубович
«Якби в нас було нагадування від давніх поколінь,
169
لَكُنَّا عِبَادَ ٱللَّهِ ٱلْمُخْلَصِينَ١٦٩
Якубович
ми неодмінно були б обраними рабами Аллага!»
170
فَكَفَرُواْ بِهِۦ ۖ فَسَوْفَ يَعْلَمُونَ١٧٠
Якубович
Але ж вони не увірували в нього! Скоро вони дізнаються!
171
وَلَقَدْ سَبَقَتْ كَلِمَتُنَا لِعِبَادِنَا ٱلْمُرْسَلِينَ١٧١
Якубович
Наше слово вже було сказане Нашим рабам, яких Ми відсилали.
172
إِنَّهُمْ لَهُمُ ٱلْمَنصُورُونَ١٧٢
Якубович
Воістину, вони отримають допомогу!
173
وَإِنَّ جُندَنَا لَهُمُ ٱلْغَٰلِبُونَ١٧٣
Якубович
Воістину, Наше військо переможе!
174
فَتَوَلَّ عَنْهُمْ حَتَّىٰ حِينٍ١٧٤
Якубович
Відвернися від них до певного часу.
175
وَأَبْصِرْهُمْ فَسَوْفَ يُبْصِرُونَ١٧٥
Якубович
Поглянь на них, скоро вони побачать!
176
أَفَبِعَذَابِنَا يَسْتَعْجِلُونَ١٧٦
Якубович
Невже вони намагаються прискорити Нашу кару?
177
فَإِذَا نَزَلَ بِسَاحَتِهِمْ فَسَآءَ صَبَاحُ ٱلْمُنذَرِينَ١٧٧
Якубович
Коли вона зійде на їхні домівки, той ранок буде лихом для тих, кого застерігали!
178
وَتَوَلَّ عَنْهُمْ حَتَّىٰ حِينٍ١٧٨
Якубович
Відвернися від них до певного часу.
179
وَأَبْصِرْ فَسَوْفَ يُبْصِرُونَ١٧٩
Якубович
Подивись, скоро вони побачать!
180
سُبْحَٰنَ رَبِّكَ رَبِّ ٱلْعِزَّةِ عَمَّا يَصِفُونَ١٨٠
Якубович
Аллаг, Господь могутності, пречистий від того, що Йому приписують!
181
وَسَلَٰمٌ عَلَى ٱلْمُرْسَلِينَ١٨١
Якубович
Мир посланцям!
182
وَٱلْحَمْدُ لِلَّهِ رَبِّ ٱلْعَٰلَمِينَ١٨٢
Якубович
Хвала Аллагу, Господу світів.