Сура 51
Аз-Зарійат
c
Розсіюючі
60 аятів |
Мекка |
Сура 51 • Аят 1 з 60 • Джуз 268⁄8 • Стор. 520
Аз-Зарійат
2
1
وَٱلذَّٰرِيَٰتِ ذَرْوًا١
Якубович
Клянуся тими, які розсіюють![433]
[433] Згідно з думкою більшості тлумачів, ідеться про вітри.
2
فَٱلْحَٰمِلَٰتِ وِقْرًا٢
Якубович
Клянуся тими, які несуть вагу!
3
فَٱلْجَٰرِيَٰتِ يُسْرًا٣
Якубович
Клянуся тими, які пливуть легко!
4
فَٱلْمُقَسِّمَٰتِ أَمْرًا٤
Якубович
Клянуся тими, які розподіляють справи!
5
إِنَّمَا تُوعَدُونَ لَصَادِقٌ٥
Якубович
Воістину, те, що обіцяно вам — правда!
6
وَإِنَّ ٱلدِّينَ لَوَٰقِعٌ٦
Якубович
Суд неодмінно настане!
7
وَٱلسَّمَآءِ ذَاتِ ٱلْحُبُكِ٧
Якубович
Клянуся небом, по якому прокладені шляхи!
8
إِنَّكُمْ لَفِى قَوْلٍ مُّخْتَلِفٍ٨
Якубович
Воістину, ви сперечаєтесь між собою!
9
يُؤْفَكُ عَنْهُ مَنْ أُفِكَ٩
Якубович
Але відвертається від [Корану] той, хто збився зі шляху.
10
قُتِلَ ٱلْخَرَّٰصُونَ١٠
Якубович
Нехай же згинуть брехуни
11
ٱلَّذِينَ هُمْ فِى غَمْرَةٍ سَاهُونَ١١
Якубович
і ті, хто перебуває в пітьмі невігластва!
12
يَسْـَٔلُونَ أَيَّانَ يَوْمُ ٱلدِّينِ١٢
Якубович
Вони запитують: «Коли ж настане День Суду?»
13
يَوْمَ هُمْ عَلَى ٱلنَّارِ يُفْتَنُونَ١٣
Якубович
У той День вони будуть покарані вогнем!
14
ذُوقُواْ فِتْنَتَكُمْ هَٰذَا ٱلَّذِى كُنتُم بِهِۦ تَسْتَعْجِلُونَ١٤
Якубович
Скуштуйте ж вашої кари, яку ви так намагалися прискорити!
15
إِنَّ ٱلْمُتَّقِينَ فِى جَنَّٰتٍ وَعُيُونٍ١٥
Якубович
Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, серед джерел,
16
ءَاخِذِينَ مَآ ءَاتَىٰهُمْ رَبُّهُمْ ۚ إِنَّهُمْ كَانُواْ قَبْلَ ذَٰلِكَ مُحْسِنِينَ١٦
Якубович
отримуючи те, що дарував їм Господь їхній. Воістину, вони за життя були праведниками,
17
كَانُواْ قَلِيلًا مِّنَ ٱلَّيْلِ مَا يَهْجَعُونَ١٧
Якубович
спали лише малу частину ночі,
18
وَبِٱلْأَسْحَارِ هُمْ يَسْتَغْفِرُونَ١٨
Якубович
а перед світанком вони благали про прощення,
19
وَفِىٓ أَمْوَٰلِهِمْ حَقٌّ لِّلسَّآئِلِ وَٱلْمَحْرُومِ١٩
Якубович
і віддавали частку майна бідняку та вбогому.
20
وَفِى ٱلْأَرْضِ ءَايَٰتٌ لِّلْمُوقِنِينَ٢٠
Якубович
На землі є знамення для впевнених людей,
21
وَفِىٓ أَنفُسِكُمْ ۚ أَفَلَا تُبْصِرُونَ٢١
Якубович
а також у вас самих. Невже ви не бачите?
22
وَفِى ٱلسَّمَآءِ رِزْقُكُمْ وَمَا تُوعَدُونَ٢٢
Якубович
А на небі — наділ ваш і те, що обіцяно вам!
23
فَوَرَبِّ ٱلسَّمَآءِ وَٱلْأَرْضِ إِنَّهُۥ لَحَقٌّ مِّثْلَ مَآ أَنَّكُمْ تَنطِقُونَ٢٣
Якубович
Клянуся Господом неба й землі, що це — така ж істина, як і те, що ви наділені мовою!
24
هَلْ أَتَىٰكَ حَدِيثُ ضَيْفِ إِبْرَٰهِيمَ ٱلْمُكْرَمِينَ٢٤
Якубович
Чи дійшла до тебе розповідь про шляхетних гостей Ібрагіма?
25
إِذْ دَخَلُواْ عَلَيْهِ فَقَالُواْ سَلَٰمًا ۖ قَالَ سَلَٰمٌ قَوْمٌ مُّنكَرُونَ٢٥
Якубович
Коли вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир і вам, люди незнайомі!»
26
فَرَاغَ إِلَىٰٓ أَهْلِهِۦ فَجَآءَ بِعِجْلٍ سَمِينٍ٢٦
Якубович
Він вийшов до своєї родини та приніс жирне теля.
27
فَقَرَّبَهُۥٓ إِلَيْهِمْ قَالَ أَلَا تَأْكُلُونَ٢٧
Якубович
Подавши його, він запитав: «Чи не скуштуєте?»
28
فَأَوْجَسَ مِنْهُمْ خِيفَةً ۖ قَالُواْ لَا تَخَفْ ۖ وَبَشَّرُوهُ بِغُلَٰمٍ عَلِيمٍ٢٨
Якубович
І злякався їх. Вони сказали: «Не бійся!» — та й сповістили йому добру звістку про розумного хлопчика.
29
فَأَقْبَلَتِ ٱمْرَأَتُهُۥ فِى صَرَّةٍ فَصَكَّتْ وَجْهَهَا وَقَالَتْ عَجُوزٌ عَقِيمٌ٢٩
Якубович
Його дружина заголосила та почала бити себе по обличчю. І вона вигукнула: «Я ж стара, безплідна!»
30
قَالُواْ كَذَٰلِكِ قَالَ رَبُّكِ ۖ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلْحَكِيمُ ٱلْعَلِيمُ٣٠
Якубович
Вони відповіли: «Так сказав Господь твій. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!»
31
۞ قَالَ فَمَا خَطْبُكُمْ أَيُّهَا ٱلْمُرْسَلُونَ٣١
Якубович
[Ібрагім] запитав: «Чого ж ви хотіли, о посланці?»
32
قَالُوٓاْ إِنَّآ أُرْسِلْنَآ إِلَىٰ قَوْمٍ مُّجْرِمِينَ٣٢
Якубович
«Нас відіслано до грішників.
33
لِنُرْسِلَ عَلَيْهِمْ حِجَارَةً مِّن طِينٍ٣٣
Якубович
Щоб Ми наслали на них каміння із глини,
34
مُّسَوَّمَةً عِندَ رَبِّكَ لِلْمُسْرِفِينَ٣٤
Якубович
призначене Господом твоїм для злочинців».
35
فَأَخْرَجْنَا مَن كَانَ فِيهَا مِنَ ٱلْمُؤْمِنِينَ٣٥
Якубович
Ми вивели звідти віруючих, які були там,
36
فَمَا وَجَدْنَا فِيهَا غَيْرَ بَيْتٍ مِّنَ ٱلْمُسْلِمِينَ٣٦
Якубович
і знайшли Ми там лише один будинок із відданими [Аллагу!]
37
وَتَرَكْنَا فِيهَآ ءَايَةً لِّلَّذِينَ يَخَافُونَ ٱلْعَذَابَ ٱلْأَلِيمَ٣٧
Якубович
І залишили Ми там знамення для тих, які мають страх перед болісною карою.
38
وَفِى مُوسَىٰٓ إِذْ أَرْسَلْنَٰهُ إِلَىٰ فِرْعَوْنَ بِسُلْطَٰنٍ مُّبِينٍ٣٨
Якубович
Ось Ми відіслали Мусу із ясним доказом до Фірауна.
39
فَتَوَلَّىٰ بِرُكْنِهِۦ وَقَالَ سَٰحِرٌ أَوْ مَجْنُونٌ٣٩
Якубович
Але, спираючись на свою силу, той відвернувся і сказав: «Чаклун або й божевільний!»
40
فَأَخَذْنَٰهُ وَجُنُودَهُۥ فَنَبَذْنَٰهُمْ فِى ٱلْيَمِّ وَهُوَ مُلِيمٌ٤٠
Якубович
Тож Ми схопили його разом із військами та кинули в море! Гідний осуду ж він!
41
وَفِى عَادٍ إِذْ أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمُ ٱلرِّيحَ ٱلْعَقِيمَ٤١
Якубович
Ось Ми відіслали проти адитів буремний вітер,
42
مَا تَذَرُ مِن شَىْءٍ أَتَتْ عَلَيْهِ إِلَّا جَعَلَتْهُ كَٱلرَّمِيمِ٤٢
Якубович
який не залишав після себе жодної речі, крім згарища.
43
وَفِى ثَمُودَ إِذْ قِيلَ لَهُمْ تَمَتَّعُواْ حَتَّىٰ حِينٍ٤٣
Якубович
Було сказано самудитам: «Насолоджуйтесь благами до певного часу!»
44
فَعَتَوْاْ عَنْ أَمْرِ رَبِّهِمْ فَأَخَذَتْهُمُ ٱلصَّٰعِقَةُ وَهُمْ يَنظُرُونَ٤٤
Якубович
Вони не послухалися наказу Господа їхнього. Тож вразила їх блискавка і бачили вони це!
45
فَمَا ٱسْتَطَٰعُواْ مِن قِيَامٍ وَمَا كَانُواْ مُنتَصِرِينَ٤٥
Якубович
Вони навіть не змогли піднятися і ніхто не допоміг їм!
46
وَقَوْمَ نُوحٍ مِّن قَبْلُ ۖ إِنَّهُمْ كَانُواْ قَوْمًا فَٰسِقِينَ٤٦
Якубович
А ще раніше [Ми знищили] народ Нуха — вони були нечестивими людьми.
47
وَٱلسَّمَآءَ بَنَيْنَٰهَا بِأَيْيْدٍ وَإِنَّا لَمُوسِعُونَ٤٧
Якубович
Могутністю Нашою Ми створили небо; воістину, Ми — розширюємо!
48
وَٱلْأَرْضَ فَرَشْنَٰهَا فَنِعْمَ ٱلْمَٰهِدُونَ٤٨
Якубович
І Ми розрівняли землю. Як же чудово розстеляємо Ми!
49
وَمِن كُلِّ شَىْءٍ خَلَقْنَا زَوْجَيْنِ لَعَلَّكُمْ تَذَكَّرُونَ٤٩
Якубович
Із кожної речі Ми створили пару, можливо, схаменетеся ви!
50
فَفِرُّوٓاْ إِلَى ٱللَّهِ ۖ إِنِّى لَكُم مِّنْهُ نَذِيرٌ مُّبِينٌ٥٠
Якубович
Поспішайте ж до Аллага! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
51
وَلَا تَجْعَلُواْ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَ ۖ إِنِّى لَكُم مِّنْهُ نَذِيرٌ مُّبِينٌ٥١
Якубович
І не робіть нарівні з Аллагом іншого бога! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
52
كَذَٰلِكَ مَآ أَتَى ٱلَّذِينَ مِن قَبْلِهِم مِّن رَّسُولٍ إِلَّا قَالُواْ سَاحِرٌ أَوْ مَجْنُونٌ٥٢
Якубович
Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!»
53
أَتَوَاصَوْاْ بِهِۦ ۚ بَلْ هُمْ قَوْمٌ طَاغُونَ٥٣
Якубович
Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують.
54
فَتَوَلَّ عَنْهُمْ فَمَآ أَنتَ بِمَلُومٍ٥٤
Якубович
Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти.
55
وَذَكِّرْ فَإِنَّ ٱلذِّكْرَىٰ تَنفَعُ ٱلْمُؤْمِنِينَ٥٥
Якубович
І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим!
56
وَمَا خَلَقْتُ ٱلْجِنَّ وَٱلْإِنسَ إِلَّا لِيَعْبُدُونِ٥٦
Якубович
Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені.
57
مَآ أُرِيدُ مِنْهُم مِّن رِّزْقٍ وَمَآ أُرِيدُ أَن يُطْعِمُونِ٥٧
Якубович
Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене!
58
إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلرَّزَّاقُ ذُو ٱلْقُوَّةِ ٱلْمَتِينُ٥٨
Якубович
Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності!
59
فَإِنَّ لِلَّذِينَ ظَلَمُواْ ذَنُوبًا مِّثْلَ ذَنُوبِ أَصْحَٰبِهِمْ فَلَا يَسْتَعْجِلُونِ٥٩
Якубович
Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм.
60
فَوَيْلٌ لِّلَّذِينَ كَفَرُواْ مِن يَوْمِهِمُ ٱلَّذِى يُوعَدُونَ٦٠
Якубович
Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм!