Сура 74
Аль-Муддассір
M
Закутаний
56 аятів |
Мекка |
Сура 74 • Аят 1 з 56 • Джуз 296⁄8 • Стор. 575
Аль-Муддассір
2
1
يَٰٓأَيُّهَا ٱلْمُدَّثِّرُ١
Якубович
О закутаний!
2
قُمْ فَأَنذِرْ٢
Якубович
Вставай та застерігай!
3
وَرَبَّكَ فَكَبِّرْ٣
Якубович
Звеличуй Господа свого,
4
وَثِيَابَكَ فَطَهِّرْ٤
Якубович
очисти свій одяг,
5
وَٱلرُّجْزَ فَٱهْجُرْ٥
Якубович
уникай мерзоти[459]
[459] Як свідчить ібн Касір, посилаючись на багатьох тлумачів, маються на увазі ідоли.
6
وَلَا تَمْنُن تَسْتَكْثِرُ٦
Якубович
та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше!
7
وَلِرَبِّكَ فَٱصْبِرْ٧
Якубович
Заради Господа свого будь терплячим!
8
فَإِذَا نُقِرَ فِى ٱلنَّاقُورِ٨
Якубович
Коли засурмлять у ріг –
9
فَذَٰلِكَ يَوْمَئِذٍ يَوْمٌ عَسِيرٌ٩
Якубович
той важкий День
10
عَلَى ٱلْكَٰفِرِينَ غَيْرُ يَسِيرٍ١٠
Якубович
не буде легким для невіруючих!
11
ذَرْنِى وَمَنْ خَلَقْتُ وَحِيدًا١١
Якубович
Залиш Мене з тим, кого Я створив одинаком,
12
وَجَعَلْتُ لَهُۥ مَالًا مَّمْدُودًا١٢
Якубович
кому дарував велике багатство
13
وَبَنِينَ شُهُودًا١٣
Якубович
та синів, які знаходяться поряд із ним,
14
وَمَهَّدتُّ لَهُۥ تَمْهِيدًا١٤
Якубович
для кого розкрив усе!
15
ثُمَّ يَطْمَعُ أَنْ أَزِيدَ١٥
Якубович
Але він бажає, щоб Я дав йому ще більше!
16
كَلَّآ ۖ إِنَّهُۥ كَانَ لِـَٔايَٰتِنَا عَنِيدًا١٦
Якубович
Ні! Він заперечує Наші знамення,
17
سَأُرْهِقُهُۥ صَعُودًا١٧
Якубович
тож Я ускладню його шлях!
18
إِنَّهُۥ فَكَّرَ وَقَدَّرَ١٨
Якубович
Він усе обдумав та розрахував.
19
فَقُتِلَ كَيْفَ قَدَّرَ١٩
Якубович
Нехай він згине — як він усе розрахував!
20
ثُمَّ قُتِلَ كَيْفَ قَدَّرَ٢٠
Якубович
Нехай він згине ще раз — як він усе розрахував!
21
ثُمَّ نَظَرَ٢١
Якубович
Потім він замислився,
22
ثُمَّ عَبَسَ وَبَسَرَ٢٢
Якубович
далі нахмурився та насупився,
23
ثُمَّ أَدْبَرَ وَٱسْتَكْبَرَ٢٣
Якубович
а потім відвернувся та загордився!
24
فَقَالَ إِنْ هَٰذَآ إِلَّا سِحْرٌ يُؤْثَرُ٢٤
Якубович
І сказав: «Це — лише переказане чаклунство!
25
إِنْ هَٰذَآ إِلَّا قَوْلُ ٱلْبَشَرِ٢٥
Якубович
Це лише слово людини!»
26
سَأُصْلِيهِ سَقَرَ٢٦
Якубович
Ми вкинемо його в пекельне полум’я.
27
وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا سَقَرُ٢٧
Якубович
А звідки тобі знати, що таке пекельне полум’я?
28
لَا تُبْقِى وَلَا تَذَرُ٢٨
Якубович
Воно не обминає та не залишає,
29
لَوَّاحَةٌ لِّلْبَشَرِ٢٩
Якубович
спалюючи шкіру.
30
عَلَيْهَا تِسْعَةَ عَشَرَ٣٠
Якубович
Над ним — дев’ятнадцять.
31
وَمَا جَعَلْنَآ أَصْحَٰبَ ٱلنَّارِ إِلَّا مَلَٰٓئِكَةً ۙ وَمَا جَعَلْنَا عِدَّتَهُمْ إِلَّا فِتْنَةً لِّلَّذِينَ كَفَرُواْ لِيَسْتَيْقِنَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلْكِتَٰبَ وَيَزْدَادَ ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ إِيمَٰنًا ۙ وَلَا يَرْتَابَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلْكِتَٰبَ وَٱلْمُؤْمِنُونَ ۙ وَلِيَقُولَ ٱلَّذِينَ فِى قُلُوبِهِم مَّرَضٌ وَٱلْكَٰفِرُونَ مَاذَآ أَرَادَ ٱللَّهُ بِهَٰذَا مَثَلًا ۚ كَذَٰلِكَ يُضِلُّ ٱللَّهُ مَن يَشَآءُ وَيَهْدِى مَن يَشَآءُ ۚ وَمَا يَعْلَمُ جُنُودَ رَبِّكَ إِلَّا هُوَ ۚ وَمَا هِىَ إِلَّا ذِكْرَىٰ لِلْبَشَرِ٣١
Якубович
Вартовими пекла Ми зробили лише ангелів, а їхню кількість перетворили на випробування для тих, які не увірували — щоб ті, кому дано Писання, були впевненими; щоб додати віри тим, які увірували, і щоб не сумнівались ті, яким дано Писання та віруючі; і щоб запитали ті, в чиїх серцях хвороба та невіруючі: «Що Аллаг прагнув донести цією притчею?» Ось так Аллаг збиває зі шляху, кого побажає та веде, кого побажає, шляхом прямим! Військо Господа твого відоме лише Йому! А це — лише нагадування для людей!
32
كَلَّا وَٱلْقَمَرِ٣٢
Якубович
Ні! Клянуся місяцем!
33
وَٱلَّيْلِ إِذْ أَدْبَرَ٣٣
Якубович
Клянуся ніччю, коли вона відступає!
34
وَٱلصُّبْحِ إِذَآ أَسْفَرَ٣٤
Якубович
Клянуся зорею, коли вона займається!
35
إِنَّهَا لَإِحْدَى ٱلْكُبَرِ٣٥
Якубович
Воістину, це — одна із найвеличніших справ,
36
نَذِيرًا لِّلْبَشَرِ٣٦
Якубович
яка застерігає людство,
37
لِمَن شَآءَ مِنكُمْ أَن يَتَقَدَّمَ أَوْ يَتَأَخَّرَ٣٧
Якубович
тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад.
38
كُلُّ نَفْسٍ بِمَا كَسَبَتْ رَهِينَةٌ٣٨
Якубович
Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула,
39
إِلَّآ أَصْحَٰبَ ٱلْيَمِينِ٣٩
Якубович
окрім людей, які праворуч,
40
فِى جَنَّٰتٍ يَتَسَآءَلُونَ٤٠
Якубович
які в райських садах розпитують одне одного
41
عَنِ ٱلْمُجْرِمِينَ٤١
Якубович
про грішників:
42
مَا سَلَكَكُمْ فِى سَقَرَ٤٢
Якубович
«Що привело вас у пекельне полум’я?»
43
قَالُواْ لَمْ نَكُ مِنَ ٱلْمُصَلِّينَ٤٣
Якубович
Ті скажуть: «Ми не були серед молільників,
44
وَلَمْ نَكُ نُطْعِمُ ٱلْمِسْكِينَ٤٤
Якубович
не годували бідняка
45
وَكُنَّا نَخُوضُ مَعَ ٱلْخَآئِضِينَ٤٥
Якубович
та разом з іншими вдавалися до пустослів’я.
46
وَكُنَّا نُكَذِّبُ بِيَوْمِ ٱلدِّينِ٤٦
Якубович
Ми вважали Судний День брехнею,
47
حَتَّىٰٓ أَتَىٰنَا ٱلْيَقِينُ٤٧
Якубович
доки не прийшла до нас впевненість».
48
فَمَا تَنفَعُهُمْ شَفَٰعَةُ ٱلشَّٰفِعِينَ٤٨
Якубович
Їм не допоможе заступництво заступників.
49
فَمَا لَهُمْ عَنِ ٱلتَّذْكِرَةِ مُعْرِضِينَ٤٩
Якубович
Чому ж вони відвертаються від нагадування,
50
كَأَنَّهُمْ حُمُرٌ مُّسْتَنفِرَةٌ٥٠
Якубович
наче перелякані віслюки,
51
فَرَّتْ مِن قَسْوَرَةٍ٥١
Якубович
які втікають від лева.
52
بَلْ يُرِيدُ كُلُّ ٱمْرِيٕٖ مِّنْهُمْ أَن يُؤْتَىٰ صُحُفًا مُّنَشَّرَةً٥٢
Якубович
Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої.
53
كَلَّا ۖ بَل لَّا يَخَافُونَ ٱلْـَٔاخِرَةَ٥٣
Якубович
Ні! Вони не мають страху перед наступним життям!
54
كَلَّآ إِنَّهُۥ تَذْكِرَةٌ٥٤
Якубович
Ні! Воістину, це — нагадування!
55
فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ٥٥
Якубович
І хто захоче, той згадає його.
56
وَمَا يَذْكُرُونَ إِلَّآ أَن يَشَآءَ ٱللَّهُ ۚ هُوَ أَهْلُ ٱلتَّقْوَىٰ وَأَهْلُ ٱلْمَغْفِرَةِ٥٦
Якубович
Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення!