Сура 74

Аль-Муддассір

M

Закутаний

56 аятів |МеккаМекка |
Сура 74 • Аят 1 з 56 • Джуз 296⁄8 • Стор. 575
Аль-Муддассір
2
1
يَٰٓأَيُّهَا ٱلْمُدَّثِّرُ‮١‬‬‬
Якубович
О закутаний!
2
قُمْ فَأَنذِرْ‮٢‬‬‬
Якубович
Вставай та застерігай!
3
وَرَبَّكَ فَكَبِّرْ‮٣‬‬‬
Якубович
Звеличуй Господа свого,
4
وَثِيَابَكَ فَطَهِّرْ‮٤‬‬‬
Якубович
очисти свій одяг,
5
وَٱلرُّجْزَ فَٱهْجُرْ‮٥‬‬‬
Якубович
уникай мерзоти[459]

[459] Як свідчить ібн Касір, посилаючись на багатьох тлумачів, маються на увазі ідоли.
6
وَلَا تَمْنُن تَسْتَكْثِرُ‮٦‬‬‬
Якубович
та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше!
7
وَلِرَبِّكَ فَٱصْبِرْ‮٧‬‬‬
Якубович
Заради Господа свого будь терплячим!
8
فَإِذَا نُقِرَ فِى ٱلنَّاقُورِ‮٨‬‬‬
Якубович
Коли засурмлять у ріг –
9
فَذَٰلِكَ يَوْمَئِذٍ يَوْمٌ عَسِيرٌ‮٩‬‬‬
Якубович
той важкий День
10
عَلَى ٱلْكَٰفِرِينَ غَيْرُ يَسِيرٍ‮١٠‬‬‬
Якубович
не буде легким для невіруючих!
11
ذَرْنِى وَمَنْ خَلَقْتُ وَحِيدًا‮١١‬‬‬
Якубович
Залиш Мене з тим, кого Я створив одинаком,
12
وَجَعَلْتُ لَهُۥ مَالًا مَّمْدُودًا‮١٢‬‬‬
Якубович
кому дарував велике багатство
13
وَبَنِينَ شُهُودًا‮١٣‬‬‬
Якубович
та синів, які знаходяться поряд із ним,
14
وَمَهَّدتُّ لَهُۥ تَمْهِيدًا‮١٤‬‬‬
Якубович
для кого розкрив усе!
15
ثُمَّ يَطْمَعُ أَنْ أَزِيدَ‮١٥‬‬‬
Якубович
Але він бажає, щоб Я дав йому ще більше!
16
كَلَّآ ​ۖ إِنَّهُۥ كَانَ لِـَٔايَٰتِنَا عَنِيدًا‮١٦‬‬‬
Якубович
Ні! Він заперечує Наші знамення,
17
سَأُرْهِقُهُۥ صَعُودًا‮١٧‬‬‬
Якубович
тож Я ускладню його шлях!
18
إِنَّهُۥ فَكَّرَ وَقَدَّرَ‮١٨‬‬‬
Якубович
Він усе обдумав та розрахував.
19
فَقُتِلَ كَيْفَ قَدَّرَ‮١٩‬‬‬
Якубович
Нехай він згине — як він усе розрахував!
20
ثُمَّ قُتِلَ كَيْفَ قَدَّرَ‮٢٠‬‬‬
Якубович
Нехай він згине ще раз — як він усе розрахував!
21
ثُمَّ نَظَرَ‮٢١‬‬‬
Якубович
Потім він замислився,
22
ثُمَّ عَبَسَ وَبَسَرَ‮٢٢‬‬‬
Якубович
далі нахмурився та насупився,
23
ثُمَّ أَدْبَرَ وَٱسْتَكْبَرَ‮٢٣‬‬‬
Якубович
а потім відвернувся та загордився!
24
فَقَالَ إِنْ هَٰذَآ إِلَّا سِحْرٌ يُؤْثَرُ‮٢٤‬‬‬
Якубович
І сказав: «Це — лише переказане чаклунство!
25
إِنْ هَٰذَآ إِلَّا قَوْلُ ٱلْبَشَرِ‮٢٥‬‬‬
Якубович
Це лише слово людини!»
26
سَأُصْلِيهِ سَقَرَ‮٢٦‬‬‬
Якубович
Ми вкинемо його в пекельне полум’я.
27
وَمَآ أَدْرَىٰكَ مَا سَقَرُ‮٢٧‬‬‬
Якубович
А звідки тобі знати, що таке пекельне полум’я?
28
لَا تُبْقِى وَلَا تَذَرُ‮٢٨‬‬‬
Якубович
Воно не обминає та не залишає,
29
لَوَّاحَةٌ لِّلْبَشَرِ‮٢٩‬‬‬
Якубович
спалюючи шкіру.
30
عَلَيْهَا تِسْعَةَ عَشَرَ‮٣٠‬‬‬
Якубович
Над ним — дев’ятнадцять.
31
وَمَا جَعَلْنَآ أَصْحَٰبَ ٱلنَّارِ إِلَّا مَلَٰٓئِكَةً ​ۙ وَمَا جَعَلْنَا عِدَّتَهُمْ إِلَّا فِتْنَةً لِّلَّذِينَ كَفَرُواْ لِيَسْتَيْقِنَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلْكِتَٰبَ وَيَزْدَادَ ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ إِيمَٰنًا ​ۙ وَلَا يَرْتَابَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلْكِتَٰبَ وَٱلْمُؤْمِنُونَ ​ۙ وَلِيَقُولَ ٱلَّذِينَ فِى قُلُوبِهِم مَّرَضٌ وَٱلْكَٰفِرُونَ مَاذَآ أَرَادَ ٱللَّهُ بِهَٰذَا مَثَلًا ​ۚ كَذَٰلِكَ يُضِلُّ ٱللَّهُ مَن يَشَآءُ وَيَهْدِى مَن يَشَآءُ ​ۚ وَمَا يَعْلَمُ جُنُودَ رَبِّكَ إِلَّا هُوَ ​ۚ وَمَا هِىَ إِلَّا ذِكْرَىٰ لِلْبَشَرِ‮٣١‬‬‬
Якубович
Вартовими пекла Ми зробили лише ангелів, а їхню кількість перетворили на випробування для тих, які не увірували — щоб ті, кому дано Писання, були впевненими; щоб додати віри тим, які увірували, і щоб не сумнівались ті, яким дано Писання та віруючі; і щоб запитали ті, в чиїх серцях хвороба та невіруючі: «Що Аллаг прагнув донести цією притчею?» Ось так Аллаг збиває зі шляху, кого побажає та веде, кого побажає, шляхом прямим! Військо Господа твого відоме лише Йому! А це — лише нагадування для людей!
32
كَلَّا وَٱلْقَمَرِ‮٣٢‬‬‬
Якубович
Ні! Клянуся місяцем!
33
وَٱلَّيْلِ إِذْ أَدْبَرَ‮٣٣‬‬‬
Якубович
Клянуся ніччю, коли вона відступає!
34
وَٱلصُّبْحِ إِذَآ أَسْفَرَ‮٣٤‬‬‬
Якубович
Клянуся зорею, коли вона займається!
35
إِنَّهَا لَإِحْدَى ٱلْكُبَرِ‮٣٥‬‬‬
Якубович
Воістину, це — одна із найвеличніших справ,
36
نَذِيرًا لِّلْبَشَرِ‮٣٦‬‬‬
Якубович
яка застерігає людство,
37
لِمَن شَآءَ مِنكُمْ أَن يَتَقَدَّمَ أَوْ يَتَأَخَّرَ‮٣٧‬‬‬
Якубович
тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад.
38
كُلُّ نَفْسٍ بِمَا كَسَبَتْ رَهِينَةٌ‮٣٨‬‬‬
Якубович
Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула,
39
إِلَّآ أَصْحَٰبَ ٱلْيَمِينِ‮٣٩‬‬‬
Якубович
окрім людей, які праворуч,
40
فِى جَنَّٰتٍ يَتَسَآءَلُونَ‮٤٠‬‬‬
Якубович
які в райських садах розпитують одне одного
41
عَنِ ٱلْمُجْرِمِينَ‮٤١‬‬‬
Якубович
про грішників:
42
مَا سَلَكَكُمْ فِى سَقَرَ‮٤٢‬‬‬
Якубович
«Що привело вас у пекельне полум’я?»
43
قَالُواْ لَمْ نَكُ مِنَ ٱلْمُصَلِّينَ‮٤٣‬‬‬
Якубович
Ті скажуть: «Ми не були серед молільників,
44
وَلَمْ نَكُ نُطْعِمُ ٱلْمِسْكِينَ‮٤٤‬‬‬
Якубович
не годували бідняка
45
وَكُنَّا نَخُوضُ مَعَ ٱلْخَآئِضِينَ‮٤٥‬‬‬
Якубович
та разом з іншими вдавалися до пустослів’я.
46
وَكُنَّا نُكَذِّبُ بِيَوْمِ ٱلدِّينِ‮٤٦‬‬‬
Якубович
Ми вважали Судний День брехнею,
47
حَتَّىٰٓ أَتَىٰنَا ٱلْيَقِينُ‮٤٧‬‬‬
Якубович
доки не прийшла до нас впевненість».
48
فَمَا تَنفَعُهُمْ شَفَٰعَةُ ٱلشَّٰفِعِينَ‮٤٨‬‬‬
Якубович
Їм не допоможе заступництво заступників.
49
فَمَا لَهُمْ عَنِ ٱلتَّذْكِرَةِ مُعْرِضِينَ‮٤٩‬‬‬
Якубович
Чому ж вони відвертаються від нагадування,
50
كَأَنَّهُمْ حُمُرٌ مُّسْتَنفِرَةٌ‮٥٠‬‬‬
Якубович
наче перелякані віслюки,
51
فَرَّتْ مِن قَسْوَرَةٍ‮٥١‬‬‬
Якубович
які втікають від лева.
52
بَلْ يُرِيدُ كُلُّ ٱمْرِيٕٖ مِّنْهُمْ أَن يُؤْتَىٰ صُحُفًا مُّنَشَّرَةً‮٥٢‬‬‬
Якубович
Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої.
53
كَلَّا ​ۖ بَل لَّا يَخَافُونَ ٱلْـَٔاخِرَةَ‮٥٣‬‬‬
Якубович
Ні! Вони не мають страху перед наступним життям!
54
كَلَّآ إِنَّهُۥ تَذْكِرَةٌ‮٥٤‬‬‬
Якубович
Ні! Воістину, це — нагадування!
55
فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ‮٥٥‬‬‬
Якубович
І хто захоче, той згадає його.
56
وَمَا يَذْكُرُونَ إِلَّآ أَن يَشَآءَ ٱللَّهُ ​ۚ هُوَ أَهْلُ ٱلتَّقْوَىٰ وَأَهْلُ ٱلْمَغْفِرَةِ‮٥٦‬‬‬
Якубович
Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення!