Сура 54
Аль-Камар
i
Місяць
55 аятів |
Мекка |
Сура 54 • Аят 1 з 55 • Джуз 273⁄8 • Стор. 528
Аль-Камар
2
1
ٱقْتَرَبَتِ ٱلسَّاعَةُ وَٱنشَقَّ ٱلْقَمَرُ١
Якубович
Наблизився час і розколовся місяць!
2
وَإِن يَرَوْاْ ءَايَةً يُعْرِضُواْ وَيَقُولُواْ سِحْرٌ مُّسْتَمِرٌّ٢
Якубович
Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»
3
وَكَذَّبُواْ وَٱتَّبَعُوٓاْ أَهْوَآءَهُمْ ۚ وَكُلُّ أَمْرٍ مُّسْتَقِرٌّ٣
Якубович
Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу!
4
وَلَقَدْ جَآءَهُم مِّنَ ٱلْأَنۢبَآءِ مَا فِيهِ مُزْدَجَرٌ٤
Якубович
Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]!
5
حِكْمَةُۢ بَٰلِغَةٌ ۖ فَمَا تُغْنِ ٱلنُّذُرُ٥
Якубович
Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження!
6
فَتَوَلَّ عَنْهُمْ ۘ يَوْمَ يَدْعُ ٱلدَّاعِ إِلَىٰ شَىْءٍ نُّكُرٍ٦
Якубович
Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.[442]
[442] Відповідно до тлумачення аль-Багаві, мається на увазі ангел Ісрафіль
7
خُشَّعًا أَبْصَٰرُهُمْ يَخْرُجُونَ مِنَ ٱلْأَجْدَاثِ كَأَنَّهُمْ جَرَادٌ مُّنتَشِرٌ٧
Якубович
Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана!
8
مُّهْطِعِينَ إِلَى ٱلدَّاعِ ۖ يَقُولُ ٱلْكَٰفِرُونَ هَٰذَا يَوْمٌ عَسِرٌ٨
Якубович
Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»
9
۞كَذَّبَتْ قَبْلَهُمْ قَوْمُ نُوحٍ فَكَذَّبُواْ عَبْدَنَا وَقَالُواْ مَجْنُونٌ وَٱزْدُجِرَ٩
Якубович
Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його!
10
فَدَعَا رَبَّهُۥٓ أَنِّى مَغْلُوبٌ فَٱنتَصِرْ١٠
Якубович
Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»
11
فَفَتَحْنَآ أَبْوَٰبَ ٱلسَّمَآءِ بِمَآءٍ مُّنْهَمِرٍ١١
Якубович
Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода.
12
وَفَجَّرْنَا ٱلْأَرْضَ عُيُونًا فَٱلْتَقَى ٱلْمَآءُ عَلَىٰٓ أَمْرٍ قَدْ قُدِرَ١٢
Якубович
І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено.
13
وَحَمَلْنَٰهُ عَلَىٰ ذَاتِ أَلْوَٰحٍ وَدُسُرٍ١٣
Якубович
Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів,
14
تَجْرِى بِأَعْيُنِنَا جَزَآءً لِّمَن كَانَ كُفِرَ١٤
Якубович
і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував!
15
وَلَقَد تَّرَكْنَٰهَآ ءَايَةً فَهَلْ مِن مُّدَّكِرٍ١٥
Якубович
І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним?
16
فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِى وَنُذُرِ١٦
Якубович
Якою ж була Моя кара та пересторога!
17
وَلَقَدْ يَسَّرْنَا ٱلْقُرْءَانَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِن مُّدَّكِرٍ١٧
Якубович
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
18
كَذَّبَتْ عَادٌ فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِى وَنُذُرِ١٨
Якубович
Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!
19
إِنَّآ أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمْ رِيحًا صَرْصَرًا فِى يَوْمِ نَحْسٍ مُّسْتَمِرٍّ١٩
Якубович
Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.
20
تَنزِعُ ٱلنَّاسَ كَأَنَّهُمْ أَعْجَازُ نَخْلٍ مُّنقَعِرٍ٢٠
Якубович
Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!
21
فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِى وَنُذُرِ٢١
Якубович
Якою ж була Моя кара та пересторога!
22
وَلَقَدْ يَسَّرْنَا ٱلْقُرْءَانَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِن مُّدَّكِرٍ٢٢
Якубович
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
23
كَذَّبَتْ ثَمُودُ بِٱلنُّذُرِ٢٣
Якубович
Самудити сприйняли засторогу як брехню
24
فَقَالُوٓاْ أَبَشَرًا مِّنَّا وَٰحِدًا نَّتَّبِعُهُۥٓ إِنَّآ إِذًا لَّفِى ضَلَٰلٍ وَسُعُرٍ٢٤
Якубович
та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!
25
أَءُلْقِىَ ٱلذِّكْرُ عَلَيْهِ مِنۢ بَيْنِنَا بَلْ هُوَ كَذَّابٌ أَشِرٌ٢٥
Якубович
Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»
26
سَيَعْلَمُونَ غَدًا مَّنِ ٱلْكَذَّابُ ٱلْأَشِرُ٢٦
Якубович
Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун!
27
إِنَّا مُرْسِلُواْ ٱلنَّاقَةِ فِتْنَةً لَّهُمْ فَٱرْتَقِبْهُمْ وَٱصْطَبِرْ٢٧
Якубович
Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння!
28
وَنَبِّئْهُمْ أَنَّ ٱلْمَآءَ قِسْمَةُۢ بَيْنَهُمْ ۖ كُلُّ شِرْبٍ مُّحْتَضَرٌ٢٨
Якубович
Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час!
29
فَنَادَوْاْ صَاحِبَهُمْ فَتَعَاطَىٰ فَعَقَرَ٢٩
Якубович
Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили.
30
فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِى وَنُذُرِ٣٠
Якубович
Якою ж була Моя кара та пересторога!
31
إِنَّآ أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمْ صَيْحَةً وَٰحِدَةً فَكَانُواْ كَهَشِيمِ ٱلْمُحْتَظِرِ٣١
Якубович
Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону.
32
وَلَقَدْ يَسَّرْنَا ٱلْقُرْءَانَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِن مُّدَّكِرٍ٣٢
Якубович
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
33
كَذَّبَتْ قَوْمُ لُوطٍ بِٱلنُّذُرِ٣٣
Якубович
Народ Люта сприйняв засторогу як брехню,
34
إِنَّآ أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمْ حَاصِبًا إِلَّآ ءَالَ لُوطٍ ۖ نَّجَّيْنَٰهُم بِسَحَرٍ٣٤
Якубович
тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком,
35
نِّعْمَةً مِّنْ عِندِنَا ۚ كَذَٰلِكَ نَجْزِى مَن شَكَرَ٣٥
Якубович
як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний.
36
وَلَقَدْ أَنذَرَهُم بَطْشَتَنَا فَتَمَارَوْاْ بِٱلنُّذُرِ٣٦
Якубович
І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі
37
وَلَقَدْ رَٰوَدُوهُ عَن ضَيْفِهِۦ فَطَمَسْنَآ أَعْيُنَهُمْ فَذُوقُواْ عَذَابِى وَنُذُرِ٣٧
Якубович
і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
38
وَلَقَدْ صَبَّحَهُم بُكْرَةً عَذَابٌ مُّسْتَقِرٌّ٣٨
Якубович
Ранок зустрів їх важкою карою!
39
فَذُوقُواْ عَذَابِى وَنُذُرِ٣٩
Якубович
Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
40
وَلَقَدْ يَسَّرْنَا ٱلْقُرْءَانَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِن مُّدَّكِرٍ٤٠
Якубович
Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
41
وَلَقَدْ جَآءَ ءَالَ فِرْعَوْنَ ٱلنُّذُرُ٤١
Якубович
Прийшла пересторога й до роду Фірауна.
42
كَذَّبُواْ بِـَٔايَٰتِنَا كُلِّهَا فَأَخَذْنَٰهُمْ أَخْذَ عَزِيزٍ مُّقْتَدِرٍ٤٢
Якубович
Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього!
43
أَكُفَّارُكُمْ خَيْرٌ مِّنْ أُوْلَٰٓئِكُمْ أَمْ لَكُم بَرَآءَةٌ فِى ٱلزُّبُرِ٤٣
Якубович
Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях?
44
أَمْ يَقُولُونَ نَحْنُ جَمِيعٌ مُّنتَصِرٌ٤٤
Якубович
Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»?
45
سَيُهْزَمُ ٱلْجَمْعُ وَيُوَلُّونَ ٱلدُّبُرَ٤٥
Якубович
Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами!
46
بَلِ ٱلسَّاعَةُ مَوْعِدُهُمْ وَٱلسَّاعَةُ أَدْهَىٰ وَأَمَرُّ٤٦
Якубович
Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший!
47
إِنَّ ٱلْمُجْرِمِينَ فِى ضَلَٰلٍ وَسُعُرٍ٤٧
Якубович
Воістину, грішники страждають і блукають в омані!
48
يَوْمَ يُسْحَبُونَ فِى ٱلنَّارِ عَلَىٰ وُجُوهِهِمْ ذُوقُواْ مَسَّ سَقَرَ٤٨
Якубович
У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»
49
إِنَّا كُلَّ شَىْءٍ خَلَقْنَٰهُ بِقَدَرٍ٤٩
Якубович
Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням.
50
وَمَآ أَمْرُنَآ إِلَّا وَٰحِدَةٌ كَلَمْحٍ بِٱلْبَصَرِ٥٠
Якубович
Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить.
51
وَلَقَدْ أَهْلَكْنَآ أَشْيَاعَكُمْ فَهَلْ مِن مُّدَّكِرٍ٥١
Якубович
Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим?
52
وَكُلُّ شَىْءٍ فَعَلُوهُ فِى ٱلزُّبُرِ٥٢
Якубович
Все, що вони робили, міститься у писанні,
53
وَكُلُّ صَغِيرٍ وَكَبِيرٍ مُّسْتَطَرٌ٥٣
Якубович
і записано там і мале, і велике.
54
إِنَّ ٱلْمُتَّقِينَ فِى جَنَّٰتٍ وَنَهَرٍ٥٤
Якубович
Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок,
55
فِى مَقْعَدِ صِدْقٍ عِندَ مَلِيكٍ مُّقْتَدِرٍ٥٥
Якубович
на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря.