Сура 68
Аль-Калям
A
Тростина для письма
52 аяти |
Мекка |
Сура 68 • Аят 1 з 52 • Джуз 292⁄8 • Стор. 564
Аль-Калям
2
1
۞ نٓ ۚ وَٱلْقَلَمِ وَمَا يَسْطُرُونَ١
Якубович
Нун. Клянуся калямом і тим, що пишуть!
2
مَآ أَنتَ بِنِعْمَةِ رَبِّكَ بِمَجْنُونٍ٢
Якубович
Ти не є божевільним за милістю Господа твого.
3
وَإِنَّ لَكَ لَأَجْرًا غَيْرَ مَمْنُونٍ٣
Якубович
Воістину, тебе чекає невичерпна винагорода.
4
وَإِنَّكَ لَعَلَىٰ خُلُقٍ عَظِيمٍ٤
Якубович
І, воістину, ти — доброго звичаю!
5
فَسَتُبْصِرُ وَيُبْصِرُونَ٥
Якубович
Побачиш і ти, побачать і вони,
6
بِأَييِّكُمُ ٱلْمَفْتُونُ٦
Якубович
кого саме зачаклували!
7
إِنَّ رَبَّكَ هُوَ أَعْلَمُ بِمَن ضَلَّ عَن سَبِيلِهِۦ وَهُوَ أَعْلَمُ بِٱلْمُهْتَدِينَ٧
Якубович
Воістину, твій Господь краще знає тих, хто збився з Його шляху, і Він краще знає тих, хто йде шляхом прямим!
8
فَلَا تُطِعِ ٱلْمُكَذِّبِينَ٨
Якубович
Не корися тим, хто звинувачує тебе в брехні!
9
وَدُّواْ لَوْ تُدْهِنُ فَيُدْهِنُونَ٩
Якубович
Вони бажають, щоб ти йшов на поступки, тоді пішли б на поступки й вони![448]
[448] Як свідчать тлумачі ат-Табарі, аль-Багаві), багатобожники закликали Пророка — мир йому і благословення Аллага — поклонитись їхнім божествам, а вони, зі свого боку, давали обіцянку поклонитись Аллагу.
10
وَلَا تُطِعْ كُلَّ حَلَّافٍ مَّهِينٍ١٠
Якубович
Не корися жодному мерзотнику, який дає багато клятв;
11
هَمَّازٍ مَّشَّآءٍ بِنَمِيمٍ١١
Якубович
хулителю, який поширює плітки;
12
مَّنَّاعٍ لِّلْخَيْرِ مُعْتَدٍ أَثِيمٍ١٢
Якубович
жадібному до благ, порушнику, грішнику,
13
عُتُلٍّ بَعْدَ ذَٰلِكَ زَنِيمٍ١٣
Якубович
жорстокому, який ще й вихваляє себе,
14
أَن كَانَ ذَا مَالٍ وَبَنِينَ١٤
Якубович
навіть якщо в нього буде багатство й сини!
15
إِذَا تُتْلَىٰ عَلَيْهِ ءَايَٰتُنَا قَالَ أَسَٰطِيرُ ٱلْأَوَّلِينَ١٥
Якубович
Коли йому читають Наші знамення, він говорить: «Казки давніх народів!»
16
سَنَسِمُهُۥ عَلَى ٱلْخُرْطُومِ١٦
Якубович
Ми затавруємо його товстий ніс!
17
إِنَّا بَلَوْنَٰهُمْ كَمَا بَلَوْنَآ أَصْحَٰبَ ٱلْجَنَّةِ إِذْ أَقْسَمُواْ لَيَصْرِمُنَّهَا مُصْبِحِينَ١٧
Якубович
Воістину, Ми випробували їх так, як випробували власників саду, коли ті заприсяглись, що зранку неодмінно зірвуть плоди,
18
وَلَا يَسْتَثْنُونَ١٨
Якубович
але не промовили застереження.[449]
[449] Аль-Багаві коментує тобто не сказали «якщо побажає Аллаг» ін ша ’Аллаг).
19
فَطَافَ عَلَيْهَا طَآئِفٌ مِّن رَّبِّكَ وَهُمْ نَآئِمُونَ١٩
Якубович
Але вночі, коли вони спали, сад вразила кара твого Господа!
20
فَأَصْبَحَتْ كَٱلصَّرِيمِ٢٠
Якубович
І зранку сад був схожий на темну ніч.
21
فَتَنَادَوْاْ مُصْبِحِينَ٢١
Якубович
На світанку вони почали гукати одне одного:
22
أَنِ ٱغْدُواْ عَلَىٰ حَرْثِكُمْ إِن كُنتُمْ صَٰرِمِينَ٢٢
Якубович
«Ходіть на ваше поле, якщо ви прагнете зібрати плоди!»
23
فَٱنطَلَقُواْ وَهُمْ يَتَخَٰفَتُونَ٢٣
Якубович
Ось вони рушили туди, нашіптуючи одне одному:
24
أَن لَّا يَدْخُلَنَّهَا ٱلْيَوْمَ عَلَيْكُم مِّسْكِينٌ٢٤
Якубович
«Не впускайте туди сьогодні жодного бідняка!»
25
وَغَدَوْاْ عَلَىٰ حَرْدٍ قَٰدِرِينَ٢٥
Якубович
Вони йшли туди з наміром, впевнені в своїх силах.
26
فَلَمَّا رَأَوْهَا قَالُوٓاْ إِنَّا لَضَآلُّونَ٢٦
Якубович
Але коли вони побачили сад, то сказали: «Невже ми заблукали?
27
بَلْ نَحْنُ مَحْرُومُونَ٢٧
Якубович
Та ж ні! Ми зазнали втрат!»
28
قَالَ أَوْسَطُهُمْ أَلَمْ أَقُل لَّكُمْ لَوْلَا تُسَبِّحُونَ٢٨
Якубович
Найкмітливіший серед них сказав: «Невже я не говорив вам, що треба було прославити Аллага?»
29
قَالُواْ سُبْحَٰنَ رَبِّنَآ إِنَّا كُنَّا ظَٰلِمِينَ٢٩
Якубович
А ті відповіли: «Преславний Господь наш! Ми були несправедливими!»
30
فَأَقْبَلَ بَعْضُهُمْ عَلَىٰ بَعْضٍ يَتَلَٰوَمُونَ٣٠
Якубович
Вони звернулись одне до одного, дорікаючи:
31
قَالُواْ يَٰوَيْلَنَآ إِنَّا كُنَّا طَٰغِينَ٣١
Якубович
«Горе нам! Ми були порушниками!
32
عَسَىٰ رَبُّنَآ أَن يُبْدِلَنَا خَيْرًا مِّنْهَآ إِنَّآ إِلَىٰ رَبِّنَا رَٰغِبُونَ٣٢
Якубович
Можливо, наш Господь дарує нам щось краще за це. Воістину, Ми звертаємось до Господа свого!»
33
كَذَٰلِكَ ٱلْعَذَابُ ۖ وَلَعَذَابُ ٱلْـَٔاخِرَةِ أَكْبَرُ ۚ لَوْ كَانُواْ يَعْلَمُونَ٣٣
Якубович
Ось такою є кара, а в наступному житті кара буде ще сильнішою! Якби вони лише знали!
34
إِنَّ لِلْمُتَّقِينَ عِندَ رَبِّهِمْ جَنَّٰتِ ٱلنَّعِيمِ٣٤
Якубович
Воістину, богобоязливих у їхнього Господа очікують сади насолоди!
35
أَفَنَجْعَلُ ٱلْمُسْلِمِينَ كَٱلْمُجْرِمِينَ٣٥
Якубович
Невже Ми прирівняємо покірних до грішників?[450]
[450] «Покірних» «муслімін») – мусульман.
36
مَا لَكُمْ كَيْفَ تَحْكُمُونَ٣٦
Якубович
Що з вами? Як ви судите?
37
أَمْ لَكُمْ كِتَٰبٌ فِيهِ تَدْرُسُونَ٣٧
Якубович
Невже у вас є писання, звідки ви вивчили,
38
إِنَّ لَكُمْ فِيهِ لَمَا تَخَيَّرُونَ٣٨
Якубович
що матимете собі все, що захочете?
39
أَمْ لَكُمْ أَيْمَٰنٌ عَلَيْنَا بَٰلِغَةٌ إِلَىٰ يَوْمِ ٱلْقِيَٰمَةِ ۙ إِنَّ لَكُمْ لَمَا تَحْكُمُونَ٣٩
Якубович
Невже у вас є Наші клятви — тривалістю до Дня Воскресіння! — що ви матимете собі все, що вирішите?
40
سَلْهُمْ أَيُّهُم بِذَٰلِكَ زَعِيمٌ٤٠
Якубович
Запитай у них, хто зможе за це поручитись?
41
أَمْ لَهُمْ شُرَكَآءُ فَلْيَأْتُواْ بِشُرَكَآئِهِمْ إِن كَانُواْ صَٰدِقِينَ٤١
Якубович
Невже в них є спільники? Тож нехай приведуть своїх спільників, якщо вони говорять правду!
42
يَوْمَ يُكْشَفُ عَن سَاقٍ وَيُدْعَوْنَ إِلَى ٱلسُّجُودِ فَلَا يَسْتَطِيعُونَ٤٢
Якубович
У той День, коли стане видно ногу, їх закликатимуть до поклону, але вони не зможуть цього зробити.[451]
[451] «Стане видно ногу» як свідчить ат-Табарі, цей вираз означає якусь жахливу подію; ібн Касір зазначає, що йдеться про жахи Дня Воскресіння.
43
خَٰشِعَةً أَبْصَٰرُهُمْ تَرْهَقُهُمْ ذِلَّةٌ ۖ وَقَدْ كَانُواْ يُدْعَوْنَ إِلَى ٱلسُّجُودِ وَهُمْ سَٰلِمُونَ٤٣
Якубович
Їхні погляди впадуть додолу; їх вразить приниження! Але ж їх закликали до поклону ще тоді, коли вони були в безпеці!
44
فَذَرْنِى وَمَن يُكَذِّبُ بِهَٰذَا ٱلْحَدِيثِ ۖ سَنَسْتَدْرِجُهُم مِّنْ حَيْثُ لَا يَعْلَمُونَ٤٤
Якубович
Залиш Мене з тими, хто вважає цю розповідь брехнею. Ми поступово затягнемо їх у кару так, що вони цього й не відчують.
45
وَأُمْلِى لَهُمْ ۚ إِنَّ كَيْدِى مَتِينٌ٤٥
Якубович
Я дарував їм відстрочку; воістину, хитрощі Мої непорушні!
46
أَمْ تَسْـَٔلُهُمْ أَجْرًا فَهُم مِّن مَّغْرَمٍ مُّثْقَلُونَ٤٦
Якубович
Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами?
47
أَمْ عِندَهُمُ ٱلْغَيْبُ فَهُمْ يَكْتُبُونَ٤٧
Якубович
Невже поряд з ними — потаємне, яке вони записують?
48
فَٱصْبِرْ لِحُكْمِ رَبِّكَ وَلَا تَكُن كَصَاحِبِ ٱلْحُوتِ إِذْ نَادَىٰ وَهُوَ مَكْظُومٌ٤٨
Якубович
Терпи ж, поки не прийде рішення Господа твого. Не будь схожим на людину в рибі, яка кликала [Господа], стримуючи печаль.[452]
[452] Мова про пророка Юнуса, мир йому.
49
لَّوْلَآ أَن تَدَٰرَكَهُۥ نِعْمَةٌ مِّن رَّبِّهِۦ لَنُبِذَ بِٱلْعَرَآءِ وَهُوَ مَذْمُومٌ٤٩
Якубович
Якби його не сягнула милість від Господа, то його викинуло б на пустельну землю, і він був би гідний докору!
50
فَٱجْتَبَٰهُ رَبُّهُۥ فَجَعَلَهُۥ مِنَ ٱلصَّٰلِحِينَ٥٠
Якубович
Але Господь обрав його та зробив одним із праведників!
51
وَإِن يَكَادُ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ لَيُزْلِقُونَكَ بِأَبْصَٰرِهِمْ لَمَّا سَمِعُواْ ٱلذِّكْرَ وَيَقُولُونَ إِنَّهُۥ لَمَجْنُونٌ٥١
Якубович
Невіруючі ладні збити тебе своїм поглядом, коли чують нагадування. І говорять: «Воістину, він — божевільний!»
52
وَمَا هُوَ إِلَّا ذِكْرٌ لِّلْعَٰلَمِينَ٥٢
Якубович
Але це — лише нагадування для жителів світів!