Сура 89
Аль-Фаджр
q
Зоря
30 аятів |
Мекка |
Сура 89 • Аят 1 з 30 • Джуз 305⁄8 • Стор. 593
Аль-Фаджр
2
1
وَٱلْفَجْرِ١
Якубович
Клянуся світанковою зорею!
2
وَلَيَالٍ عَشْرٍ٢
Якубович
Клянуся десятьма ночами!
3
وَٱلشَّفْعِ وَٱلْوَتْرِ٣
Якубович
Клянуся парним і непарним!
4
وَٱلَّيْلِ إِذَا يَسْرِ٤
Якубович
Клянуся ніччю, коли минає вона!
5
هَلْ فِى ذَٰلِكَ قَسَمٌ لِّذِى حِجْرٍ٥
Якубович
Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної?
6
أَلَمْ تَرَ كَيْفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ٦
Якубович
Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами?
7
إِرَمَ ذَاتِ ٱلْعِمَادِ٧
Якубович
З Ірамом, володарем колонад,
8
ٱلَّتِى لَمْ يُخْلَقْ مِثْلُهَا فِى ٱلْبِلَٰدِ٨
Якубович
подібних яким не було створено в усіх землях?
9
وَثَمُودَ ٱلَّذِينَ جَابُواْ ٱلصَّخْرَ بِٱلْوَادِ٩
Якубович
З самудитами, які розсікали скелі в долинах?
10
وَفِرْعَوْنَ ذِى ٱلْأَوْتَادِ١٠
Якубович
З Фірауном, володарем списів?
11
ٱلَّذِينَ طَغَوْاْ فِى ٱلْبِلَٰدِ١١
Якубович
Вони порушували дозволене на землях
12
فَأَكْثَرُواْ فِيهَا ٱلْفَسَادَ١٢
Якубович
і збільшували на них безчестя.
13
فَصَبَّ عَلَيْهِمْ رَبُّكَ سَوْطَ عَذَابٍ١٣
Якубович
Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї!
14
إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلْمِرْصَادِ١٤
Якубович
Воістину, Господь твій — на варті!
15
فَأَمَّا ٱلْإِنسَٰنُ إِذَا مَا ٱبْتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكْرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّىٓ أَكْرَمَنِ١٥
Якубович
Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій».
16
وَأَمَّآ إِذَا مَا ٱبْتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَيْهِ رِزْقَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّىٓ أَهَٰنَنِ١٦
Якубович
І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»
17
كَلَّا ۖ بَل لَّا تُكْرِمُونَ ٱلْيَتِيمَ١٧
Якубович
Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт!
18
وَلَا تَحَٰٓضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلْمِسْكِينِ١٨
Якубович
І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка,
19
وَتَأْكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكْلًا لَّمًّا١٩
Якубович
жадібно поглинаєте спадок
20
وَتُحِبُّونَ ٱلْمَالَ حُبًّا جَمًّا٢٠
Якубович
і любите багатство любов’ю сильною!
21
كَلَّآ إِذَا دُكَّتِ ٱلْأَرْضُ دَكًّا دَكًّا٢١
Якубович
Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох,
22
وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلْمَلَكُ صَفًّا صَفًّا٢٢
Якубович
і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —
23
وَجِاْىٓءَ يَوْمَئِذٍ بِجَهَنَّمَ ۚ يَوْمَئِذٍ يَتَذَكَّرُ ٱلْإِنسَٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكْرَىٰ٢٣
Якубович
наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та?
24
يَقُولُ يَٰلَيْتَنِى قَدَّمْتُ لِحَيَاتِى٢٤
Якубович
І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»
25
فَيَوْمَئِذٍ لَّا يُعَذِّبُ عَذَابَهُۥٓ أَحَدٌ٢٥
Якубович
Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він!
26
وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُۥٓ أَحَدٌ٢٦
Якубович
І не скує ніхто так, як скує Він!
27
يَٰٓأَيَّتُهَا ٱلنَّفْسُ ٱلْمُطْمَئِنَّةُ٢٧
Якубович
О ти, душе, що заспокоїлася!
28
ٱرْجِعِىٓ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةً مَّرْضِيَّةً٢٨
Якубович
Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість!
29
فَٱدْخُلِى فِى عِبَٰدِى٢٩
Якубович
І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого!
30
وَٱدْخُلِى جَنَّتِى٣٠
Якубович
І увійди до раю Мого!