Благання про те, щоб не залишитися самотнім і без спадкоємця (21:89)

Коранічні дуа

37

21.89   Благання про те, щоб не залишитися самотнім і без спадкоємця

Аль-Анбійа’  (Пророки)

رَبِّ لا تَذَرْنِي فَرْدًا وَأَنتَ خَيْرُ الْوَارِثِينَ
Раббі ла тазарні фардан ва анта хайрул-варісін
Господи! Не залишай мене самотнім, адже Ти — найкращий зі спадкоємців!

Це одне з тих дуа, з якими шляхетні пророки Аллага зверталися до свого Господа і з якими знайомить нас чудесна Книга нашого Господа. З цим благанням, згаданим у сурі «Пророки», звернувся до Всевишнього пророк Закарія (мир йому).

Він присвятив своє життя заклику до єдинобожжя і проповідував істину з належною старанністю. Довгі роки він чекав доброго потомства, але дружина його була безплідна. І ось минуло багато часу, Закарія постарів і дружина його досягла похилого віку. Здавалося, і чекати більше нічого.

Але Закарія (мир йому) знав, що Господь може все і що Він здатний явити будь-яке чудо, якщо побажає. Він і сам був свідком явлених Ним чудес, особливо після того, як узявся опікувати юну праведницю Мар’ям, майбутню матір пророка Іси (мир йому).

І ось пророк Аллага, віра якого була твердою і надія якого на милість Господа не згасла з прожитими роками, звернувся до Всевишнього зі щирим благанням, переконаний, що Господу й так відомо про те, що в його серці, але рішуче налаштований втілити свої потаємні бажання в прекрасні слова.

«Господи!» — так почав Закарія (мир йому) своє благання. О Той, Хто є Господом усіх творінь, зокрема й мене самого і моєї дружини! О Той, Хто може все і обдаровує кого побажає без ліку. О Той, Хто день і ніч посилає Своїм творінням невичерпний потік милостей великих і малих, явних і таємних. О Той, Хто відповідає тому, хто звертається до Нього зі страхом і надією!

«Не залишай мене самотнім.» Не дозволь мені, Господи, померти самотнім, не залишивши після себе доброго нащадка. Не дай мені померти, не залишивши на землі часточку мене самого. Даруй мені праведного нащадка, який успадкує знання моє і життя якого стане гідним продовженням мого. Даруй мені нащадка, який продовжуватиме мою справу і звертатиметься до Тебе з добрими благаннями за мене, який служитиме Тобі, як служив я, і чиє серце буде сповнене віри.

«Адже Ти — найкращий зі спадкоємців!» — визнав Закарія (мир йому). Ти споконвічний і вічний. Ти був завжди, і Ти завжди будеш. Ти існував до того, як з’явилися Твої творіння, і Ти продовжуєш існувати після того, як вони вмирають, бо всі вони смертні, а Ти — безсмертний. Ти ніколи не помреш і не зникнеш.

Це була прекрасна хвала, покликана послужити засобом наближення до Господа і сприяти отриманню відповіді на благання. І Всевишній Аллаг дарував Закарії чудового нащадка — пророка Ях’ю (мир йому). Нащадка, яким він міг по праву пишатися і якому судилося стати гідним наступником для свого благочестивого батька. І це стало ще одним підтвердженням безмежної могутності Всевишнього і того, що Він може явити будь-яке чудо і для Нього немає нічого важкого чи неможливого.

Але з історії Закарії ми знаємо, що він не обмежився благанням. Цей шляхетний пророк зробив набагато більше в надії здобути вдоволення Господа і здобути праведного нащадка. Сам він належав, як і всі пророки Аллага, до числа Його обранців, а отже, найкращих із людей, що мають найпрекрасніші моральні якості і чинять найшляхетніші вчинки. І він поклонявся Господу найстараннішим чином, будучи прикладом благочестя і богобоязливості. А твердість його віри і його покірність Господу ніхто не зміг би поставити під сумнів.

І це важливий урок для кожного з нас. Благання — прекрасний шлях до здобуття бажаного. Але окрім звернення до Господа з благаннями ми маємо працювати над собою, вирощуючи в наших серцях любов до Нього, богобоязливість, уповання на Нього і привчаючи себе пов’язувати надії з Ним і відчувати благоговійний страх перед Ним.

Також важливо зазначити, що хоча згадані в Корані дуа різні за змістом і з ними зверталися до Господа різні люди і в різні епохи, їх об’єднує те, що вони пронизані вихованістю і щирістю. І ми, сьогоднішні, не повинні забувати про це, коли піднімаємо руки, бажаючи звернутися до Господа з благанням, особливо коли ми бажаємо попросити Його про щось справді важливе для нас.

І, найголовніше, це благання нагадує всім бездітним подружнім парам про те, що вони не повинні втрачати надію на милість Аллага, як не втрачав її цей шляхетний пророк Аллага. Чи багатьом із нас вистачає віри і терпіння звертатися до Нього раз за разом, не втрачаючи надії, протягом багатьох років?..