46.15 Благання вдячного раба, шанобливого сина і дбайливого батька
Це коранічне благання належить до числа дуа, з якими зверталися колись до Господа світів Його шляхетні пророки. З цим благанням звернувся до Всевишнього Його пророк Сулейман (мир йому).
«Господи!» — сказав цей цар-пророк, наділений не лише мудрістю, а й багатством і владою, які анітрохи не зіпсували його і не зменшили притаманну йому богобоязливість.
У цьому благанні, зверненому до Всемогутнього Творця, шляхетний пророк попросив відразу про кілька благ, дуже важливих і бажаних для будь-якого віруючого. Сулейман (мир йому) умів цінувати по заслугах ті численні милості, якими обдарував його Господь. І йому, звісно ж, було відомо, як багато значить вдячність і скільки користі приносить вона віруючому. Тому почав він своє благання саме з прохання вдячності. Адже вдячність — це шлях до вдоволення Аллага і Раю, а той, хто не дякує Господу за даровані Ним милості, навпаки, накликає на себе гнів Його.
Отже, це благання вчить нас дякувати Всевишньому за милості, якими Він обдаровує нас щодня, щогодини, за милості, які ми бачимо, і за ті, яких ми не помічаємо, за милості великі й малі, за ті, без яких ми не змогли б існувати, і за ті, що роблять доброчинним наше життя в обох світах. А головною з усіх милостей є віра.
Про значущість вдячності ми знаємо з Корану і Сунни. І Господь обіцяв нам, що якщо ми будемо дякувати за те, що дарується нам, то Він із милості Своєї обдарує нас ще більше. Така постанова й обіцянка Всевишнього.
Але є й інші уроки, які ми можемо здобути із цього прекрасного благання, з яким звертався до Господа один із Його обранців і найкращих представників роду людського. Ми бачимо, що Сулейман (мир йому) попросив навіяти йому вдячність, яка є джерелом великого блага, не лише за милості, даровані йому особисто, а й за милості, даровані його батькам. Адже, зважаючи на близькість батьків і дітей, багатьма благами вони користуються спільно, і даровані батькам блага приносять користь дітям, і навпаки.
Отже, просячи блага і милості для себе, він не забув і про своїх батьків. А наскільки часто ми згадуємо наших батьків у благаннях, з якими звертаємося до Господа? Тих, хто став причиною нашої появи на світ, хто ростив нас, виховував і дбав про нас… Адже шанування батьків згадується в Корані одразу після єдинобожжя, що свідчить про його важливість і про те найвище місце, яке відводиться йому в нашій релігії, і це підтверджено безліччю аятів і хадисів.
На жаль, багато мусульман рідко звертаються до Господа з благаннями навіть за самих себе, хоча це легкий вид поклоніння, що приносить мусульманину велику нагороду і величезне благо. А просити блага для своїх предків і нащадків їм трапляється ще рідше. І це при тому, що Сам Господь повелів нам у Своїй Книзі: «Кличте Мене і Я відповім вам!» (Сура 40 «Гафір», Аят 60)
Наступне, про що попросив Господа мудрий і праведний Сулейман (мир йому), — допомога у здійсненні добрих діянь. Не просто таких, що здаються нам добрими, а добрих по-справжньому, тобто угодних Всевишньому, вчинених належним чином і прийнятих Ним. Адже лише такі діяння здатні принести користь віруючому. Для кожного з нас важливо просити у Всевишнього допомоги у здійсненні добрих діянь, адже прийняті Ним добрі діяння — дорога до Його вдоволення. А хіба не вдоволення Господа — мета і заповітне бажання кожного власника віри?
Те, що пророк попросив допомоги саме у здійсненні таких добрих справ, нагадує нам про важливість щирого наміру і відповідності дій Сунні, тому що справа приймається Всевишнім лише якщо вона відповідає цим двом умовам.
Останнім, про що попросив Сулейман (мир йому) у цьому благанні, була праведність його нащадків. І це не дивно. Кожен віруючий розуміє, яке це величезне благо — праведні діти й онуки. Адже щиро віддана Господу, богобоязлива і благочестива людина несе світло і добро всюди, куди б не ступила нога її, і найбільша частка цього світла і цього добра зазвичай дістається її близьким, тобто членам її сім’ї і, звісно ж, батькам. Праведні діти — джерело радості для батьків. Ось чому так важливо просити в Аллага праведності для нащадків.