14.40 Благання про те, щоб діти виросли праведними і вдячними
Це благання одного зі шляхетних пророків Всевишнього Аллага — Ібрагіма (мир йому). Ми знаємо про нього з аята, який міститься в сурі, названій саме на честь цього пророка Аллага. Як і в інших зверненнях до Всевишнього, що зустрічаються в Корані, у ньому міститься безліч уроків і з нього можна зробити чимало корисних висновків.
Поза всякими сумнівами, Ібрагім (мир йому) попросив Господа світів про те, що справді має величезну цінність для віруючого. «Господи, — сказав він. — Зроби мене стійким в молитві.» Не просто того, хто здійснює молитву, — бо здійснюють її в сенсі механічного повторення дій дуже багато хто, — а саме стійкого в ній. Тобто того, хто здійснює її найкращим чином, неухильно, у найкращу частину відведеного для неї часу, неухильно дотримуючись при цьому всіх приписів, що стосуються молитви. Здійснює з дотриманням усіх необхідних умов, взірцево виконуючи всі обов’язкові й бажані дії. Іншими словами, робить усе, щоб молитва його була повноцінною, і докладає всіх зусиль для того, щоб зробити її досконалою. Ось чого бажав Ібрагім (мир йому).
Чому саме молитва? Тому що вона — символ релігії і один із її стовпів. Тому що вона пов’язує людину з її Господом і Творцем. Тому що вона — один із найважливіших і найпрекрасніших способів поклоніння Всевишньому і наближення до Нього. Молитва належить до числа найкоротших шляхів до вдоволення Господа, а отже, і до Раю.
Але шляхетний пророк, як ми бачимо, просив цього великого блага не лише для себе, а й для своїх нащадків. «Мене й моїх нащадків.» Тобто нехай і серед моїх нащадків будуть ті, хто здійснює молитву найбездоганнішим чином, з усією щирістю, зі смиренням і зосередженістю, з богобоязливістю і твердою вірою, виконуючи всі дії якомога краще. Цим Ібрагім (мир йому) подав прекрасний приклад усім віруючим: адже кожному з нас належить просити блага в обох світах не лише для себе, а й для своїх нащадків. І, звісно ж, ми маємо не лише просити про це Всевишнього, а й самі докладати зусиль для того, щоб наші нащадки були щирими віруючими і були стійкими в молитві. Хто як не батьки має з ранніх років прищеплювати дитині любов до молитви і нагадувати їй про її важливість і цінність?..
Це благання належить до числа найкращих слів, з якими тільки може звернутися щирий раб Аллага до свого Всемогутнього і Великого Господа, адже якщо Всевишній допоможе людині бути стійкою в молитві, то це стане для неї величезним благом і принесе їй велику нагороду.
І останнє, про що попросив Ібрагім (мир йому) Господа в цьому своєму благанні: «Господи наш! Прийми заклики наші!» Наскільки палким і щирим було це благання, можна зрозуміти з повторюваного звернення: спершу «Господи», потім: «Господи наш»… Це вияв смирення, скромності і покори Творцеві.
Це благання з Корану нагадує нам про важливість молитви — адже саме їй присвятив цей пророк Аллага своє благання. З нього також видно, наскільки важлива в благанні згадка про Господство Всевишнього як один зі способів наближення до Нього. І, звісно ж, благання має бути пройняте щирістю, упованням на Творця і надією на Нього. Це благання вчить нас і того, що ми маємо частіше просити у Всевишнього благ світу вічного, не даючи мирській метушні закрутити нас у своєму вирі і заповнити собою наші думки і наші дуа.
Пророки Всевишнього, зокрема й наш Пророк (мир йому і благословення Аллага), були прикладом для нас, і як вони зверталися до Господа з благанням, так і нам належить прагнути робити те саме, і при цьому просити, щоб Він прийняв наше благання і не залишив його без відповіді. Більше того, беручись за будь-яку добру справу, починаючи будь-яке поклоніння, ми маємо сподіватися, що Всевишній Аллаг прийме від нас наші старання, і просити Його про це.