14.41 Благання пророка Ібрагіма за батьків і віруючих
Це одне з тих згаданих у Корані дуа, з якими зверталися до Всевишнього Господа Його шляхетні пророки і посланці. Це благання наочно показує, якими були помисли цих великих людей, до чого вони прагнули, чого бажали, про що смиренно і щиро просили Всевишнього Творця.
З цим благанням звернувся до Господа світів один із Його найбільших посланців — Ібрагім (мир йому). Його богобоязливість, гідна пророка Аллага, вилилася в це прекрасне благання, яке, вдягнене в шати віри і щирості, здатне стати окрасою для будь-якого серця і для будь-яких уст.
«Господи наш!» — заблагав Ібрагім (мир йому). Виховано згадавши про Його Господство, цей пророк шукав наближення до Всевишнього. О Творець мій, Творець усього сущого, Той, Хто послав мене з істиною і обдарував незліченною безліччю благ. Той, Хто допомагав мені, оберігав мене і підтримував мене протягом усього мого життя, і без Чиєї допомоги я не зміг би подолати всі труднощі і донести до людей Його заклик. Той, у Чиїх милостях купається кожне Його творіння, хоча серед них так мало вдячних.
«Прости гріхи мені», — попросив він Господа. Хоча Ібрагім (мир йому) належав до числа обранців Аллага, а отже, найкращих із людей, у своєму благанні про прощення він почав із себе, бо не було в цій людині ні краплі самовпевненості і зарозумілості, і він, попри своє найвище становище, благоговів перед Всевишнім так, як рідко благоговіє перед Ним Його створіння.
Мудрий пророк знав, що людина за своєю природою слабка і схильна до гріха, часто йде за своїми пристрастями і охоче потурає своїм слабкостям. І хоча сам він зробив усе можливе, щоб служити Господу найдосконалішим чином і взірцево виконувати покладену на нього місію, він усе ж вважав за необхідне виявляти скромність і смиренно просити в Аллага прощення за можливі недоліки в цьому своєму шляхетному служінні.
«Батькам моїм» — згадав Ібрагім (мир йому) і про батьків, зважаючи на те, яке велике їхнє право. Ібрагім (мир йому) сподівався, що його батько увірує, і обіцяв йому попросити в Господа прощення для нього, і це благання стало виконанням даної обіцянки.
Це чудовий урок для кожного з нас: слід частіше звертатися до Господа з благаннями за батьків. Якщо вони віруючі, то просити для них прощення, а якщо ні, то наставлення на істинний шлях. У будь-якому разі в дуа міститься величезна користь і благо.
«І віруючим у той День, коли буде відплата!» Шляхетний пророк не обмежився проханням прощення для себе і своїх близьких, а й попросив того самого для всіх віруючих. Він просив Всевишнього про те, щоб Він дарував віруючим прощення гріхів у день справедливого розрахунку. Це Судний день, у який усі люди постануть перед Ним і відповідатимуть за свої вчинки, і ні з ким із них Господь не вчинить несправедливо. Цей день неодмінно настане, і кожен із нас потребуватиме прощення Всевишнього Господа.
Це благання, що злетіло колись із уст шляхетного пророка Аллага, вчить нас насамперед того, наскільки важливо просити в Господа прощення. Це було важливо для нього, посланця Господа, і тим більше важливо для нас. Адже не буде успіху тому, кого Всевишній не обдарує Своїм прощенням і милістю. Його прощення відкриває кожному з нас дорогу до Раю.
І це дуа нагадує нам про те, що звертатися до Аллага з добрими благаннями за своїх братів і сестер по вірі — прекрасна, богоугодна справа, що приносить безсумнівну користь. Адже, як сказано в хадисі, коли хтось із нас звертається до Господа з благанням за іншого віруючого, ангел каже: «Амінь! І тобі хай буде те саме!» А ще наш Пророк (мир йому і благословення Аллага) казав: «Тому, хто проситиме прощення для віруючих чоловіків і жінок, Аллаг запише по одній добрій справі за кожного віруючого і віруючу» [Сахіх аль-джамі].
Це прекрасне благання заслуговує на те, щоб звертатися з ним до Господа якомога частіше, адже для кожного з нас так важливо здобути прощення Всемогутнього Господа і прийти в Судний день із запасом добрих діянь, угодних Всевишньому, щоб здобути Його вдоволення і увійти до Його Раю.