66.8 Благання про те, щоб не втратити Боже світло і керівництво
Це важливе благання з Книги Аллага належить до числа дуа, з якими вже колись звернулися до Всевишнього Аллага або звертаються регулярно або звернуться в майбутньому Його наближені, тобто щирі і богобоязливі віруючі.
З цим благанням віруючі звернуться до Господа в Судний день, коли світло, яке мали лицеміри, буде погашене. Бачачи це, віруючі сповняться благоговійного страху і зі смиренням і трепетом попросять Господа про те, щоб Він не позбавляв і їх світла, що досі освітлювало їм шлях. Вони попросять Господа світів про те, щоб це рятівне світло супроводжувало їх доти, доки вони не досягнуть своєї мети.
Вони усвідомлюватимуть, що це світло потрібне їм доти, доки вони не досягнуть кінцевого пункту своєї подорожі, що включає і земне життя, і життя в проміжному світі (барзах). Лише ступивши в райські ворота заради вічного перебування в обителі блаженства, людина може зітхнути вільно. Адже лише тоді вона справді відчує себе в безпеці і зрозуміє, що головне для будь-якого представника роду людського випробування під назвою життя пройдено успішно і що воно залишилося позаду і немає до нього повернення.
Цінність цього світла неможливо поставити під сумнів. Адже навіть у цьому світі, опинившись у кромішній темряві і змушені рухатися навпомацки, ми почуваємося незатишно і відчуваємо тривогу і страх і розуміємо, що з яскравим ліхтарем у руках нам було б набагато легше і зручніше йти. А що казати про світ вічний, про Судний день із його жахами? Адже це найважливіший, вирішальний день у житті будь-якої людини. Як це — опинитися цього дня зовсім без світла і зрозуміти, що не бачиш дороги і не знаєш куди йти, а від успіху, на який ти сподівався, не залишається й сліду?..
Це благання вчить нас уповати на Аллага і постійно просити в Нього допомоги, причому це стосується як цього світу, так і світу вічного. Адже Судний день і подолання мосту Ас-Сірат чекає на кожного з нас, і всі ми прагнемо порятунку, успіху, вдоволення Аллага і Раю.
Ми знаємо з Корану і Сунни, що Всевишній Аллаг прислухається до благання віруючих, і дароване їм благодатне світло супроводжуватиме їх доти, доки, успішно подолавши Ас-Сірат, вони не опиняться в Раю, здобувши вічне щастя і розуміючи, що тепер попереду на них чекає лише радість і блаженство, і що більше не буде страху, болю, небезпек, тягот і випробувань. І це буде прекрасною відплатою цим людям, які щиро вірували, щиро каялися і щиро поклонялися Творцеві.
Віруючі також попросять у Господа прощення, що стане черговим виявом притаманної їм скромності і богобоязливості. Так це благання нагадує нам про необхідність просити у Всевишнього прощення за гріхи, які ми, слухаючи шайтана, так чи інакше чинимо, і намагатися своєчасно каятися в цих гріхах, а також виправляти допущені помилки і вчитися на них. Адже щире каяття приносить лише добрі плоди.
У цьому благанні ми бачимо не лише виховане і таке, що личить віруючому, звернення: «Господи», а й використання іншого засобу наближення до Господа. Ці віруючі скажуть: «Воістину, Ти спроможний на кожну річ!» Це визнання безмежної могутності Всевишнього Аллага і того, що для Нього немає нічого неможливого, важкого і непосильного. Він може все, і Він робить що побажає. І Він, звісно ж, може не лише обдарувати будь-яке Своє творіння незліченною безліччю благ, а й зробити будь-яке з цих благ постійним. А адже саме про це попросять Його віруючі у своєму благанні, з яким вони звернуться до Нього в Судний день. Вони попросять Його не позбавляти їх Його милості, в даному разі світла, яким Господь уже обдарував їх.
І Щедрий і Милостивий Господь відповість на їхнє благання, залишивши їм це світло доти, доки вони його потребуватимуть. І ця відповідь на благання й утвердження вже наявної милості стане новою милістю від Всемогутнього Творця. Отже, це благання вчить нас помічати численні милості Всевишнього, дякувати Йому за них і просити Його не позбавляти нас цих милостей, а, навпаки, обдаровувати нас ними й надалі не менш щедро, ніж зараз.