59.10 Найкраще благання віруючих одне за одного
Це прекрасне коранічне благання належить до числа дуа, з якими зверталися до Всевишнього Аллага Його щиро віруючі і богобоязливі раби. Конкретно йдеться про покоління послідовників сподвижників і представників наступних поколінь, що брали з них приклад у праведності, старанному поклонінні Всевишньому і взірцевій покорі Йому.
Це благання, що наочно показує силу любові віруючих одне до одного і міцні узи братерства в ісламі, що пов’язують їх. Ми бачимо, що ці праведні люди просили в Господа світів прощення не лише для себе, а й для своїх попередників: «Прости нас та братів наших, які увірували раніше за нас!»
Важливо зазначити, що таким чином ці віруючі визнали гідності тих, за кого зверталися з благанням — адже вони не лише назвали їх братами, тобто братами по вірі, а й згадали про те, що вони випередили їх у прийнятті ісламу і здобутті віри. Це свідчить про вихованість і щиросердість цих віруючих, а також про їхню скромність і відсутність у них зарозумілості, гордині і самомилування.
Братерство по вірі передбачає відсутність у серцях віруючих ненависті одне до одного і присутність її протилежності, тобто любові. Тому не дивно, що ці віруючі й просили Всевишнього Господа про те, щоб у їхніх серцях не було ненависті, злоби, заздрості та інших негативних почуттів щодо інших віруючих.
Насправді це благання охоплює не самі лише почуття. Адже відсутність подібних лихих і гідних осуду почуттів передбачає і відсутність відповідних слів і дій, що є вираженням цих почуттів. Ці люди щиро бажали, щоб їхню чисту любов до братів по вірі ніщо не плямувало і не затьмарювало.
З цього аята випливає, що прохання милості для наших праведних попередників, звернення до Всевишнього Аллага з добрими благаннями за них і відмова говорити про них лихе належать до характерних рис віруючих.
Це благання нагадує нам про те, наскільки важливо для віруючих звертатися до Всемогутнього Творця з добрими благаннями одне за одного. Тим більше, що з Корану і Сунни ми знаємо, що за це віруючий не лише отримає нагороду від Всевишнього Аллага: спеціально посланий для цього ангел говоритиме у зв’язку з благанням, з яким будь-хто з нас звертається до Аллага за брата свого за його відсутності: «Амінь! І тобі хай буде те саме!» Отже, звертаючись до Всемогутнього і Великого Аллага зі щирими благаннями за інших віруючих, ми тим самим приносимо користь самим собі, і це допомагає нам здобути ті блага, яких ми просимо для інших мусульман.
І, звісно ж, це благання вчить мусульман щиро любити одне одного. Адже взаємна любов віруючих і їхнє братнє ставлення одне до одного — невід’ємна частина нашої релігії. А ще воно вчить нас скромності щодо інших віруючих і вихованості щодо Всевишнього Творця.
Це благання нагадує нам про важливість прохання в Господа прощення гріхів. Адже вони є в кожного з нас, і всім нам доводиться нести їхній тягар. А чим важча ноша, тим важче йти шляхом, що веде до вдоволення Всевишнього, порятунку, успіху, щастя в обох світах і райських садів.
І що дуже важливо, це прекрасне дуа вчить нас пам’ятати наших праведних попередників, визнавати їхні гідності і заслуги перед релігією і ставитися до них із належною пошаною.
Ми бачимо також, що у своєму благанні вони використали визнання Господства Всевишнього і згадку двох найбільш відповідних із прекрасних імен Аллага як приписаний Ним же засіб наближення до Нього, виконуючи таким чином веління Господа і прагнучи збільшити свої шанси на те, що їхнє благання буде прийняте Всевишнім і не залишиться без відповіді.
Звертаючись до Всевишнього Творця із цим благанням, що очищає серця, мусульманин приносить собі величезну користь в обох світах. Тому що частіше ми згадуємо про нього і звертаємося з ним до Всевишнього, то краще.